Результати роботи скинути у вигляді фотознімку: Viber 0955461087 або електронна пошта tanybabina1970@gmail.com

Код для входу на платформу tt5gnga

УВАГА!!!!!!!!!!!!!! Нові завдання розташовані у верхній частині сторінки

20.01.2021              Урок №26

тема. Альдегіди опрацювати пар.17, завд 123,126 

https://www.youtube.com/watch?v=5Qt14yIKbwQ

https://www.youtube.com/watch?v=-zT3y4Kbyac

25.05.2020                    Урок № 52

 Тема. Розвязування задач

переглянути відео зробити відповідні записи

19.05.2020                               Урок № 51

Тема. Тематичне оцінювання №4

• завдання 1—6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали;

• завдання 7—9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів;

• завдання 10 пропонується виконати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали.

Таким чином, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів.

Завдання для перевірки знань.

Варіант І

І рівень( по 0,5 бали)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Вкажіть серед наведених сполук формулу глюкози:

А NH₂ СН₂СООН;             Б    С₁₇Н₃₅СООН;

В    СН₃СООН;                   Г    С₆Н₁₂О₆.

2.  Вкажіть, в яку реакцію можуть вступати жири:
А дегідратації;                    Б гідрування;
В з металами;                      Г хлорування.

3. Вкажіть, крохмаль – це:

А  природний полімер;    

Б  штучний полімер;

В  мономер для синтезу білка;

Г  синтетична високомолекулярна сполука.

4. Четвертинна  структура білків підтримується наявністю в молекулі білка зв’язків:

А пептидних;                      Б дисульфідних;    

В водневих;                         Г із сусідніми ланцюгами.

5. Сахарозу застосовують для виготовлення:

А продуктів харчування;  Б ліків;      

В паперу;                             Г маргарину.

6. Серед наведених груп атомів вкажіть карбонільну групу:

А – ОН;                                Б – СОН;          

В – С =О ;                            Г – СООН.        

ІІ рівень(по 1 балу)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Випишіть формули вуглеводів:

А C₁₀H₂₀O;                           БC₆  H₁₂ O₆  ;

В C₁₂ H₂₂;                              Г (С₆Н₁₀О₅)п.

Завдання на встановлення відповідності

8.Встановіть відповідність:

1 C ₁₅H₃₁COONa;                 А амінокислота;

2 C ₁₂H ₂₂O₁₁;                        Б сахароза;

3 NH₂CH₂COОH;                В мило;

4 CH₃COOH;                        Г етанова кислота;

Завдання відкритої форми

9. Опишіть фізичні властивості етанової кислоти.

ІІІ рівень(по 1,5 бали)
Завдання відкритої форми

10.Напишіть структурні формули речовин, які мають такі назви:

      2,5-диметилгексан;

      3-етил-2,4-диметилгептан;

      3-етил-2,5,5-триметилгексан;

11.  Складіть рівняння реакцій перетворень:

СН₄ → С₂Н₂→ С₂Н₄ → С ₂Н ₅СІ→ С ₂Н₅ ОН → С₂Н₄.   Назвіть усі сполуки.

ІV рівень(3 бали)

12. Вивести формулу вуглеводню, якщо на спалювання його об’ємом 0,3 л витратили кисень об’ємом 1,95 л, а внаслідок реакції утворився вуглекислий газ об'ємом 1,2 л і пари води об'ємом 1,5 л.

Варіант ІІ

І рівень( по 0,5 бали)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Вкажіть серед наведених сполук формулу оцтової кислоти:

А    НСООН;                       Б    С₁₇Н₃₅СООН;

В    СН₃СООН;                   Г    С₆Н₁₂О₆.

2. Вкажіть реакцію, в яку можуть вступати білки:

А естерифікації;                 Б гідрування;
В гідролізу;                         Г галогенування.

3. Вкажіть, целюлоза – це:

А природний полімер;     

Б штучний полімер;

В мономер для синтезу білка;

Г синтетична високомолекулярна сполука.

4. Первинна структура білків підтримується наявністю в молекулі білка зв’язків:

А пептидних;                      Б дисульфідних;     

В водневих;                         Г із сусідніми ланцюгами.

5. Етанову кислоту застосовують для добування:

А динаміту;                         Б ліків;      

В антифризів;                      Г маргарину.

6. Серед наведених груп атомів вкажіть карбоксильну групу:

А – NH₂;                               Б  – СОН;          

В – С =О ;                            Г – СООН.    

ІІ рівень(по 1 балу)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Виберіть формули карбонових кислот:

А HCOOH;                          Б CH₃COOH;  

В H₃COH;                            Г HCOH.

Завдання на встановлення відповідності

8.Встановіть відповідність:

1 C ₁₅H₃₃COONa;                 А етанова кислота;

2 C ₁₂H ₂₂O₁₁;                        Б мило;

3 NH₂CH₂COОH;                В сахароза;

4 CH₃COOH;                        Г амінокислота;

Завдання відкритої форми

9. Опишіть фізичні властивості глюкози.

ІІІ рівень(по 1,5 бали)
Завдання відкритої форми

10. Напишіть структурні формули речовин, які мають такі назви:

      2-метил-3-етилпентан;

      3-етил-2,2-диметилгексан;

      3,4-диетил-2,6,6-триметилгептан;

11. Складіть рівняння реакцій перетворень:

 С₂Н₄ → С₂Н₅СІ→ С₂Н₅ ОН→ С₂Н₄ → С₂Н₂ →СО₂.   Назвіть усі сполуки.

ІV рівень(3 бали)

12. Яка сіль і з якою масою утвориться, якщо карбон (ІV)оксид, одержаний при спалюванні 11,2л етану (н.у.), пропустили через 22,4мл розчину натрій гідроксиду з масовою часткою речовини 12% і густиною1,14 г/мл?

VІ. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал.

VІІ. Підсумок уроку

06.05.2021                   Урок №47

Тема. Контрольна робота №2 відкриваємо текст і працюємо

05.2021                   Урок №46а

тема. розвязування  задач (переглянути відео)

https://www.youtube.com/watch?v=v9FMXkkFb1Y

Домашнє завдання

задача №1 Масова частка Карбону в органічній речовині складає 82,76%, Гідрогену – 17,24%. Визначити  формулу речовини, якщо відносна густина її за воднем становить 29.

Задача №2.  Визначити формулу вуглеводню, якщо відомо, що масова частка Карбону в ньому складає - 84,21%, а Гідрогену -  15,79%. Густина вуглеводню за повітрям дорівнює 3,93                                                                             Задача №3   Масова частка Карбону у вуглеводні 80%. Відносна густина вуглеводню за воднем становить 15. Визначіть молекулярну формулу вуглеводню. (Відповідь:С₂Н₆ )

Задача №4     Визначити формулу вуглеводню, якщо відомо, що масова частка Карбону в ньому складає - 85,7%, а  відносна густина парів речовини за воднем 21. (Відповідь:С₃Н₆ )

29.04.2021 Урок №46

Тема Синтетичні волокна

просмотру презентацию оставить отзыв в рассылку новостей.

https://www.youtube.com/watch?v=FQ8C6gD1iDA

28.04.2020                    Урок №46

Тема. Багатоатомність речовин. взаємозвязок між речовинами

переглянути текст

Урок № 40

Аміноетанова кислота

 переглянути відео опрацювати відповідний параграф пфдручника

https://www.youtube.com/watch?v=6gWc0fnyEoA

Урок№41                                                                30.03.2020303

Тема. Білки.

Тема: Білки як високомолекулярні сполуки, рівні структурної організації, властивості, біологічні функції.

   Білки – це складні високомолекулярні природні сполуки, побудовані із залишків  α- амінокислот  з’єднаних у певні послідовності пептидними зв’язками.

         Білки – це  природні полімери (біополімери), мономерами яких є 20 (22) α- амінокислоти. Ці складні нітрогеновмісні біополімери входять до складу всіх організмів. У сухій речовині клітини на білки припадає більше ніж 50 %.

 Сполуки із вмістом 10-100 залишків АК НАЗИВАЮТЬ пептиди,

понад - 100  білками (іноді-сотні і навіть тисячі). Реакція утворення поліпептидів - поліконденсація.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БІЛКИ

o          Можна сказати, що нуклеїнові кислоти – це адміністратори клітини, а білки – її робітники.

§  Білки синтезуються на рибосомах

У природі існує приблизно 1010-1012 різних білків, що забезпечують життєдіяльність організмів всіх ступенів складності від вірусів до людини, вони забезпечують життя більш 2 млн. видів організмів.

o  Вміст білка.  Органи  у %: селезінка – 84, серце – 60, шкіра – 63, легені – 82, печінка -  57,   кістки  - 28,  м’язи -  80, головний мозок -  45, зуби – 24, нирки – 72, кишки – 63.   Всього в організмі 45-50 % білків.

§  Свою назву білки отримали від яєчного білка, який з незапам’ятних часів використовувався людиною як складова частина їжі. При варінні він стає білим.

§  Наше волосся – це чистий білок

§  Білки можуть виступати в ролі гормонів, наприклад гормон інсулін. Він сприяє проникненню глюкози в клітину. Виробляється острівцями Лангенгарса в підшлунковій залозі.

§  Білки виконують ферментативну функцію в організмі. наприклад фермент пепсин – це білок-фермент який розкладає білки до амінокислот

1.      Історична довідка

З якими матеріальними об'єктами пов'язана таємниця життя? Це одне з головних запитань, на яке намагалася дати відповідь наука на протязі своєї історії. І вже досить давно вчені зрозуміли, що найголовнішу роль в усіх життєвих процесах відіграють білки.

Ще на початку ХІІІ ст. було встановлено, що речовини, які містяться в соках рослин, екстрактах тваринних тканин, мають однакову природу. Вперше почав вивчати хімію білкових речовин Я. Бекаррі. У 1728 р. він виділів із пшеничного борошна білок-клейковину і дослідив деякі його властивості. У той же час білки вивчав і француз А. Фуркруа. Він ґрунтовно дослідив білки сироватки крові і назвав її три компоненти - желатин, альбулін, фібрин. Пізніше, у 1839 р. галандський хімік Г. Мульдер назвав білки протеїнами (з грецького. – перший, головний).  Цією назвою було вказано на надзвичайно важливе значення ЦИХ РЕЧОВИН для всіх життєвих процесів.

У 1888 р. БІОХІМІК ДАНИЛЕВСЬКИЙ ЗАЗНАЧИВ ЩО В МОЛЕКУЛАХ БІЛКІВ Є ПЕПТИДНІ ГРУПИ

У 1894 році німецький фізіолог Альбрехт Коссель висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. ДУМКУ ПРО УТВОРЕННЯ БІЛКОВИХ МАКРОМОЛЕКУЛ З АЛЬФА АМІНОКИСЛОТ ОДНИМ ІЗ ПЕРШИХ ВИСЛОВИВ НАШ СПІВІТЧИЗНИК АКАДЕМІК ГОРБАЧЕВСЬКИЙ.

На початку 20-го століття німецький хімік Еміль Фішер експериментально довів, що білки збудовані з залишків амінокислот, сполучених пептидними  зв’язками. У 1902 р ФІШЕР ОТРИМАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ, ВІН ПРОВІВ СИНТЕЗ ПЕПТИДУ ІЗ 18 АМІНОКИСЛОТ.

Білки мають надзвичайно складну будову. Англійськой учений Фредерік Сенглер 10 років працював над встановленням структури інсуліну при нестачі цього білка – гормону  розвивається тяжка недуга – цукровий діабет. У 1954 р вдалося з’ясувати що його молекула складається з двох поліпептидних ланцюжків один з них містить 21 амінокислотний залишок, а інший 30. У 1958 р за наукові досягнення  у вивченні білків Сенгер був удостоєний Нобелівської  премії. Для того щоб синтезувати інсулін в лабораторії знадобилось ще три роки. Його добування грунтується на проведенні 223 реакцій. Нині в Києві працює завод із виробництва штучного інсуліну. Це рятує життя багатьом хворим. У організмах синтез білків відбувається дуже швидко 2-4 секунди, тому вчені наполегливо вивчають його механізми.

2.      Хімічний склад

     До складу білкових речовин входять: Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Сульфур, Фосфор. Гемоглобін має таку формулу – C₃₀₃₂H_4816O872N₇₈₀S₈Fe₄. Це показує складність будови цих речовин.

     Білки – дуже довгі молекули, часто в них може поєднуватись декілька поліпептидних ланцюгів. У складі більшості білків перебуває близько 300-500 залишків амінокислот. Відомо кілька дуже коротких природних білків, завдовжки в 3-8 амінокислот, і дуже довгих біополімерів, завдовжки понад 1500 амінокислот. Кожен білок володіє  певним складом і послідовністю амінокислотних залишків у ланцюзі, це і визначає їх унікальну біологічну специфічність.

     Молекулярна маса білків коливається від декількох тисяч до декількох мільйонів І ВОНА більша за 10 тис. Наприклад, альбумін молока має молекулярну масу 17 400, овоальбуміну (одного з білків курячого яйця) – 36 тис., гемоглобіну – 152 тис., міозину (білок м'язів) – 500 тис.  білки вірусів – 50 000 000.

Кількість білків характеризує ступінь складності організму (кишкова паличка – 3000, а у людському організмі більше  5 млн. білків).

Розв’язування задачі.

     Яку відносну молекулярну масу має білок з масовою часткою Сульфуру 0,32%, якщо відомо, що в його молекулі міститься один атом Сульфуру?

5.  Класифікація білків

1. За хімічним складом:

Прості (протеїни) – гідролізуються до амінокислот.

Складні (протеїди) – при гідролізі утворюють крім амінокислот речовини небілкової природи (вуглеводи, ортофосфорну кислоту, нуклеїнові кислоти.)

2. За фізіологічними функціями:

Фібрилярні – пучки ниток (ниткоподібні) з них будуються волокна живих тканин.

Глобулярні – вигляд клубка (кулясті), підтримують і регулюють життєві процеси.

              Склад                                                                 Будова

Прості                     Складні                        Фібрилярні                Глобулярні

1. Альбуміни    1.Фосфопротеїди               1.Кератин                 1. Альбуміни   

2. Глобуліни     2. Ліпопротеїди                 2. Калоген                 2. Глобуліни    

3. Проламіни    3. Нуклеопротеїди              3. Фібрин        

4. Протаміни    4. Хромопротеїди

5. Гістони          5. Металопротеїди

6. Глютеліни     6. Глікопротеїди

7. Протеїди

6. Фізичні властивості

Білки бувають розчинні та нерозчинні у воді (білки шерсті, нігтів, рогів, пір’я, шовку),  деякі з них з водою утворюють колоїдні розчини (білок курячого яйця, білки крові, лімфи).

   Глобулярні білки – розчинні у воді,  а фібрилярні  –  нерозчинні .                                                                                                 

      Жоден із відомих нам живих організмів не обходиться без білків. Не випадково їх називають «носіями життя». Білки – основний матеріал, з якого побудований живий організм. Так, цитоплазма і ядро клітини, зовнішній шар шкіри, м’язи, мозок, нерви, волосся, кістки – все це суміш різноманітних білків. Звідси стає зрозумілим, що саме життя є процесом складних перетворень білкових речовин.

Перший білок, з яким ми познайомилися у своєму житті, – це білок курячого яйця – альбумін – добре розчинний у воді, при нагріванні згортається (коли ми смажимо яєчню), а при довгому зберіганні у теплі руйнується, яйце протухає. Але білок захований не тільки під яєчною шкарлупою. Волосся, нігті, кігті, шерсть, пір’я, копита, роги зовнішній шар шкіри – усі вони майже цілком складаються з іншого білка, кератину. Кератин не розчиняється у воді, не згортається, не руйнується у землі: роги давніх тварин зберігаються в ній так само добре, як і кістки. А білок пепсин, що міститься у шлунковому соку, здатний руйнувати інші білки – відбувається процес травлення. Білок інтерферон застосовується при лікуванні нежитю та грипу, оскільки вбиває віруси, які спричиняють ці хвороби. А білок зміїної отрути здатний убивати людину. Такі білки як родопсин та йодопсин допомагають бачити нам світло та колір.

7. Хімічні властивості білків.

Проблемні запитання:  Які властивості будуть виявляти білки: лужні чи кислотні?

Чому? Обгрунтуйте свою думку.

1. Гідроліз білків.

При нагріванні з розчинами кислот чи лугів або під впливом ферментів

Білок + пН2О → суміш α-амінокислот

Отже, під час гідролізу утворюються α-амінокислоти.

Записати рівняння реакції гідролізу дипептиду альфаамінооцтової кислоти.

Демонстрація на мультимедійній дошці

2. Амфотерність.

Наявність у білках амінокислотних залишків та карбоксильних груп обумовлює взаємодію їх з основами та кислотами, тобто амфотерність.

Демонстрація на мультимедійній дошці

3. Денатурація.

Руйнування вторинної та третинної структури білка під дією радіації, нагрівання, сильних кислот, лугів, сильного струшування.

Мозок – це теж білок, при попаданні в організм людини етилового спирту клітини мозку відмирають (тому що білок денатурується)

Ренатурація – на початкових стадіях денатурації за умови припинення дії факторів, білок може відновити свій початковий стан.

Захисна – вироблення білкових тіл і антитіл для знешкодження чужорідних речовин.

Транспортна – білок крові гемоглобін приєднує кисень і разносить його до всіх тканин.

Будівельна (пластична – білки беруть участь в утворенні клітинної оболонки, органоїдів і мембран клітини.

Запасна. Резервні білки запасаються в якості джерела енергії казеїн молока, альбумін яєць

  Енергетична – 1 г білка еквівалентний 17,6 кДж енергії.

Сигнальна або  рецепторна – реакція на зовнішній подразник.

Скоротлива або рухова – скорочувальні білки викликають різноманітний рух.

Живильна. Цю функцію виконують так звані резервні білки, які є джерелами живлення для плоду, наприклад білки яйця (овоальбуміни). Основний білок молока (казеїн) також виконує головним чином поживну функцію.

 Опрацювати параграф білки, завдання ст. 167 (І-ІІ рівень – завдання для самоконтролю, ІІІ-ІV рівень – додаткові завдання)

14.04.2021                                    Урок №42

Тематичне оцінювання

І варіант завдання можна скопіювати і залишати в опитувальнику вірні відповіді і відправити на пошту або сфотографувати і на вайбер

1. Познач назву сполуки за систематичною номенклатурою:

CH₃─CH─CH─CH₃                 а) 3,4 – диметилпропан – 2 – амін,

           │      │                          б)  3 – метилбутан – 2 – амін,

          NH₂  CH₃                       в)  2 – метилбутан – 3-амін,                                                  

                                                 г)  ізопентанамін

2. Яка сполука є полімером:
а) глюкоза, б) целюлоза, в) сахароза, г) фруктоза

3. Анілін, на відміну від фенолу:
а) реагує з бромом,

б) мало розчинний у воді,

в) реагує з хлоридною кислотою,

г) горить.

4. Вірним є наступне твердження:
а) У результаті поліконденсації амінокислот утворюються пептиди;
б) З амінокислот одержують синтетичні карбонові кислоти;
в) Амінокислоти не змінюють забарвлення індикаторів;
г) Білки являють собою суміш амінокислот, пов'язаних між собою міжмолекулярними зв'язками.

5. Глюкоза за своїми хімічними властивостями є:
а) багатоатомним спиртом, б) альдегідом,  в) альдегідоспиртом, г) кислотою.

    6. Первинна структура білка визначається зв’язком:

     а) пептидним,  б) водневим, в) іонним,  г) металічним

    7. Позначте процес, у результаті якого в природі утворюється крохмаль:

а) фотосинтез, б) гідратація, в) бродіння, г) кристалізація

    8. Укажіть речовину, за допомогою якої можна визначити крохмаль:

а) калій перманганат, б) аргентум нітрат, в) розчин йоду, г) купрум(II) гідроксид

     9. Вкажіть формулу естеру:

  а)С₃Н₇ОН, б)СН₃СООС₂Н₅, в)СН₃СООН

    10. З якою метою проводять гідрування жирів:

  а) добування карбонових кислот, б)виготовлення маргарину, в)виготовлення мила

    11. За якими ознаками відрізняються глюкоза і крохмаль:

а)будова молекул,

б)розчинність у воді,

в)смак,

г)здатність до гідролізу,

д) походження

    12. Денатурація білків — це руйнування:

а) первинної структури,

б) вторинної структури,

в) третинної структури,

г) вторинної та третинної структур.

13. Складіть рівняння реакцій за поданою схемою, назвіть усі речовини.

СН₃СНО → СН₃СООН → СН₃СООСН₃ → СО₂ → С₆Н₁₂О₆

14. До складу органічної речовини входять: 48,65% Карбону, 8,1 % - Гідрогену  і Оксиген. Відносна густина парів за киснем 2,31. Визначте молекулярну формулу речовини, складіть структурну формулу і назвіть її.

15. Яку масу глюкози можна одержати з 200г крохмалю, якщо вихід продукту становить 70%?

ІІ варіант 

1. Для глюкози не характерна реакція:
а) спиртового бродіння, б) гідролізу, в) окиснення, г) відновлення

2. Із запропонованих речовин виберіть ту, що проявляє подвійну природу:

а) рибоза, б) аміноетанова кислота, в) етанол

3. Властивості, що характеризують крохмаль:

  а)білий порошок без запаху,  б)моносахариди,  в)гідролізує,  г)не розчиняється у воді

4. Скільки формул естерів у наведеному переліку речовин: СН₃СООН, С₂Н₅СОН, НСООСН₃, С₃Н₇СООСН₃, СН₃ОН

  а) 1, б) 2, в) 3, г) 4

5. Вкажіть реакцію гідролізу:

а)НСООН+NaOH→НСООNa+Н₂О,    

б)СН₃СООН+СН₃ОН→СН₃СООСН₃+Н₂О,                     

в)СН₃СООС₂Н₅+Н₂О→СН₃СООН+С₂Н₅ОН

6. Яким набором реактивів можна визначити крохмаль і глюкозу:

  а) І₂ і Аg₂О, б) Сu(ОН)₂ і Вr₂ ,в) Аg₂О і Na₂CO₃

7. Природні продукти для добування мила:

  а)жири, б)деревина, в)нафта

8. Познач речовину, що належить до амінокислот:

а) CH₃─CH₂─COOH, б) CH₃─CH₂─CH─COOH, в) HOOC─ CH₂─CH₂ ─COOH

                                                               │

                                                          NH₂

г) CH₃─CHCl─COOH

9. Можуть реагувати між собою наступні речовини:
а) СН ₃NH₂ і КОН, б) СН ₃NH₂ і HNO₃ , в) СН₃NH ₂ і Cu(ОН)₂ , г) СН₃NH₂ і Н₂

10. Укажіть вуглеводи, що належать до полісахаридів:                                                      а) глюкоза, фруктоза, б) сахароза, мальтоза, в) крохмаль, целюлоза,                                г) рибоза, дезоксирибоза

11. Рівняння процесу фотосинтезу:

а) 6СО₂+6Н₂О→С₆Н₁₂О₆+О₂ , 

б) С₆Н₁₂О₆→2С₂Н₅ОН+2СО₂ ,         

в) С₆Н₁₂О₆+Аg₂О→С₆Н₁₂О₇+Аg₂О

12. Укажіть сполуку, що утворюється при дії гідроген броміду на аміноетанову кислоту:

а) Вг-СH₂-COOН, б) H₂N-СH₂-COВг, в) ВгNH-СH₂-COOH, г) Вг^-H₃N⁺-СH₂-COOH

13. Складіть рівняння реакцій, назвіть утворені продукти:        _t°                                        

    а)С₂Н₅СООН+С₂Н₅ОН→                             в) С₆Н₁₂О₆+Сu(ОН)₂→

    б)С₁₂Н₂₂О₁₁+ Н₂О →                                     г) СН₂−О−СО−С₁₇Н₃₅

                                                                                 |

                                                                                СН−О−СО−С₁₇Н₃₅  + NaOH→

                                                                                 |

                                                                                СН₂−О−СО−С₁₇Н₃₅

14. Визначити молекулярну формулу органічної речовини, в якій масові частки Карбону, Гідрогену та Іоду відповідно становлять 15,4%, 3,2%, 81,4%. Відносна густина парів за воднем дорівнює 78.

15. Яка маса естеру утворюється при взаємодії розчинів оцтової кислоти  і етилового спирту масою 40г і масовою часткою спирту 96% ?

Урок №43                 15.04.2021

Д/З опрацювати параграф 30, 31 завдання 227,230,232

Тема уроку: «Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Пластмаси»

1. Полімери — природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, сполучених між собою в довгі лінійні або розгалужені ланцюги. Сировиною для отримання полімерів є нафта, природний газ, кам’яне вугілля, сланці.

Одним із видів полімерів є пластмаси.

Пластмаси матеріали на основі полімерів, що зберігають після нагрівання і наступного охолодження надану їм форму. Крім полімерів, пластмаси мають різні добавки (розмелені деревина, крейда, графіт, подрібнений папір, сажа, різні волокна), які покращують їх властивості, підвищують стійкість до хімічно агресивних речовин і зміни зовнішніх умов.

Полімери дуже різноманітні за своїм складом, методами одержання і властивостями. Саме це й визначає швидке впровадження їх у різні галузі.

 2. Види пластмас.

Полімери поділяються на:

1)      Термопласти – це полімери, які при нагріванні змінюють форму, а при охолодженні зберігають її (поліетилен, полівінілхлорид, полістирол, поліпропілен)

2)      Термореактиви – це полімери, які при підвищенні температури не розм^,якшуються та не плавляться (ебоніт, фенол формальдегідні смоли, гетинакс)

3. Властивості пластмас.

Учням пропонуються на основі асоціацій та власного досвіду сформувати  властивості пластмас.

Для пластмас характерні наступні властивості:

§  низька щільність (зазвичай 1,0 – 1,8 г/см 3. у деяких випадках до 0,02 – 0,04 г/см 3 );

§  висока корозійна стійкість. Пластмаси не схильні до електрохімічної корозії, на них не діють слабкі кислоти і луги. Є пластмаси, стійкі до дії концентрованих кислот і лугів. Більшість пластмас нешкідливі в санітарному відношенні;

§  високі діелектричні властивості;

§  хороша пофарбування в кольори. Деякі пластмаси можуть бути виготовлені прозорими, не поступаються за своїм оптичним властивостям склу;

§  механічні властивості широкого діапазону. В залежності від природи вибраних полімерів і наповнювачів пластмаси можуть бути твердими і міцними чи гнучкими і пружними. Ряд пластиків за своєю механічної міцності перевершує чавун і бронзу. При одній і тій же масі пластмасова конструкція може за міцністю відповідати сталевий;

§  високі теплоізоляційні властивості. Всі пластмаси, як правило, погано проводять тепло, а теплопровідність таких теплоізоляторів, як піно — і поропласти, майже в 10 разів менше, ніж у звичайних пластмас;

§  гарні технологічні властивості. Вироби з пластмас виготовляють способами безвідходної технології (без зняття стружки) – литтям, пресуванням, формуванням з застосуванням невисоких тисків або у вакуумі.

Недоліком більшості пластмас є їх невисока теплостійкість (до 100 – 120°С). В даний час верхній температурний межа для деяких видів піднявся до 300 – 400 про С. Пластмаси можуть працювати при помірно низьких температурах (до -70°С), а в окремих випадках – при кріогенних температурах. Недоліками пластмас також є їх низька твердість, схильність до старіння, повзучість, нестійкість до великим статичним і динамічним навантаженням. Однак позитивні властивості значно переважають їх недоліки, що зумовлює високі темпи щорічного зростання виробництва пластмас.

  Домашнє завдання

Заповнити таблицю «Види полімерів»

  завдання надсилаю для оцінювання. виконати тести за даним посиланням

 https://videouroki.net/tests/sintietichni-visokomoliekuliarni-riechovini-i-polimierni-matieriali-na-yikh-osno.html

22.04.2021                   Урок №44

опрацювати параграфи 32, 33 завдання 239,244 письмово

14.04.2020                   Урок №45

Тема уроку: Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування

Синтетичні волокна. Поліестерові й поліамідні волокна, їхній склад, властивості, використання

Вступне слово вчителя

     Здавна для виготовлення одягу людина користувалася природними волокнами, одержуваними з бавовни, льону, вовни деяких тварин, із ниток, що випрядає гусениця шовкопряда. Але цих джерел недостатньо для задоволення зростаючої потреби в тканинах. Шовковичний шовкопряд упродовж всього життя дає лише 1 г шовкової нитки, окрім того для його розведення необхідні шовковичні дерева, певні кліматичні умови й ретельний догляд. Бавовна росте повільно, вимагає багато світла, тепла, вологи. Тваринництво не в змозі забезпечити людство вовною в повному обсязі. Як створити волокно штучним способом? Чому наше століття часто називають синтетичним? Відповіді на ці та інші запитання ми спробуємо одержати на цьому уроці.

      Натуральними називаються волокна природного походження (рослинного або тваринного).    Хімічними називаються волокна, що були вироблені з молекулярних сполук (природних або синтетичних). Штучними є волокна, що одержані хімічною обробкою природних полімерів, зокрема целюлози . Синтетичними є волокна, що були синтезовані з низькомолекулярних сполук хімічним способом.

      До синтетичних належать волокна, що не мають природних аналогів за властивостями і складом. До поліамідних волокон належать капрон, анід, етант. Поліамідні волокна вирізняються високим відносним розривним зусиллям, стійкі до стирання, багаторазового вигину, мають високу хімічну стійкість, морозостійкість, стійкість до дії мікроорганізмів.

      Головними їхніми недоліками є низькі гігроскопічність і світлостійкість. До поліестерових волокон належить лавсан. Відносне розривне зусилля в лавсану трохи нижче, ніж у поліамідних волокон. На відміну від капрону лавсан руйнується внаслідок дії на нього кислот і лугів, гігроскопічність його нижча, ніж у капрону, тому в чистому вигляді лавсан не застосовується. Недоліком волокна є його підвищена твердість і здатність до пілеутворення (здатність до утворення на поверхні матеріалу згорнених у грудочки кінців волокон-пілів).

       До поліакрилонітрильних волокон належить нітрон, що зовні нагадує вовну. Нітрон вирізняється високим відносним розривним зусиллям, що в мокрому стані не змінюється, і пружністю. Нітрон не пошкоджується міллю й мікроорганізмами, має високу стійкість до ядерних випромінювань. За стійкістю до стирання нітрон поступається поліамідним і поліестеровим волокнам. Крім того, він характеризується низькою гігроскопічністю, сильною здатністю електризуватися, низькою теплопровідністю й високою світлостійкістю.

          До полівінілхлоридних волокон належить хлорин, що порівняно з іншими синтетичними волокнами й бавовною характеризується меншими відносним розривним зусиллям, пружністю, стійкістю до стирання, гігроскопічністю, світло- й термостійкістю.

         До групи полівінілспиртових волокон входять вінол і мтілан. Вінол відрізняється від усіх синтетичних волокон підвищеною гігроскопічністю, для нього характерними є висока стійкість до стирання й низька теплопровідність.

         Мтілан має антимікробні властивості й використовується в медицині. До поліуретанових волокон належить спандекс — волокно, що має низьку гігроскопічність і теплостійкість, високі світлостійкість, стійкість до стирання. Особливістю всіх поліуретанових волокон є їхня висока еластичність: розривне подовження їх досягає 800 %.

Виробництво віскозного шовку

       Як відомо, у деревині целюлоза становить приблизно 50 % (за масою). Щоб виділити чисту целюлозу, деревину перетворюють у тріску і варять у великих закритих казанах, під тиском у кілька атмосфер, із розчином кальцій гідрогенсульфіту Ca(HSO₃)₂. Варіння продовжується близько доби. При цьому гідрогенсульфіт руйнує речовини, що склеюють волоконця клітковини, і вона виділяється у вільному вигляді. Целюлозу змішують з водою, виливають поступово на стрічку, що рухається. Після видалення води, висушування і розрізання утворюються аркуші так званої сульфітної целюлози, що нагадує собою картон. Частина сульфітної целюлози йде на вироблення паперу, а частина — на виробництво віскозного шовку.

      З отриманої целюлози не можна безпосередньо випрясти нитки, її треба спочатку перетворити на розчин, щоб потім із грузлого розчину витягати нитки. Целюлоза не розчиняється ні у воді, ні в зазвичай уживаних органічних розчинниках. Але виявилося, що якщо на целюлозу подіяти спочатку концентрованим розчином лугу, а потім карбон(IV) сульфідом (CS₂), то вона перетворюється на речовину, що є розчинною в розведених розчинах лугу.

      У промисловості для одержання мідно-амоніачного шовку використовується бавовняне волокно — линт. Щоб виділити целюлозу з купрум-амоніачного комплексу, розчин видавлюють крізь фільтри в теплу воду чи розчин лугу. Нитки, що утворяться, пропускають потім крізь розчин сульфатної кислоти.

       Мідно-амоніачний шовк називають павутиною з міцністю сталі. Однак він тонший за павутину і за натуральний шовк та за міцністю мало поступається останньому, а за красою навіть перевершує його.

Для ацетатного волокна характерною є особлива міцність.

       Усі розглянуті раніше волокна складаються з целюлози, хоча вона в процесі переробки піддається перетворенням. Ацетатне волокно істотно від них відрізняється тим, що є естером (складним ефіром) целюлози. Воно не набухає у воді та менше, ніж інші, втрачає міцність у вологому стані.

·  Ацетатне волокно є дорожчим за віскозне, оскільки на його виробництво витрачаються такі дорогі речовини, як оцтовий ангідрид, ацетон тощо.

3.         Властивості штучних волокон, їх застосування

Ацетатне волокно    за багатьма властивостями перевищують бавовну, шовк, натуральний шовк, вовну, але поступаються полікремонітрильним і поліефірним. За стійкістю до дії мікроорганізмів ацетатне волокно перевищує природне. Тканини з ацетатного волокна добре драпіруються. Триацетатні тканини, що піддалися термообробці є формостійкими. Основні недоліки ацетатного волокна: електризується і має малу гігроскопічність. Ацетатні нитки використовують при виготовленні трикотажної білизни, тканини для підбивок і штор; триацетатні нитки — платтів, купальників. Джгутове ацетатне волокно використовують у виготовленні сигаретних фільтрів.

Віскоза    Залежно від призначення віскозні волокна виробляють у вигляді текстильних ниток або штапельного волокна. Віскозні волокна піддають різним видам обробки і сушать. Залежно від способу формування і обробки віскоза може бути матовою або блискучою, дуже або слабо гується з гладкою або структурованою поверхнею.

     Змінюючи зовнішній вигляд, віскозі можна надати властивостей будь-якого натурального волокна — матова віскоза приємна на дотик подібна до бавовни, блискуча — нагадує шовк, а віскозна тканина з потовщеннями імітує льняне домоткане полотно.

     Віскоза за своїми властивостями найбільше подібна до натуральних волокон.

Переваги віскози:    м’якість;    шовковистість;    висока гідрофільність;    здатність легко і рівномірно забарвлюватися;   здатність легко змішуватися з іншими волокнами;   мало електризується;  доступність і низька ціна.

Недоліки:  зниження міцності в мокрому вигляді (тому рекомендується сухе чищення);  втрата міцності під дією сонячного світла;   усадка;   схильність до гниття. 

Незважаючи на велику кількість переваг віскози, частка штучних волокон у загальному обсязі виробництва хімічних волокон становить лише 15 %. Чому? По-перше, щоб усунути серйозні недоліки віскози потрібно значно вдосконалювати існуючі технології.

По-друге, виробництво віскози дуже токсичне — завжди існує можливість виділення вибухонебезпечного сірковуглецю в атмосферу, а отруйних сполук Цинку — у водні басейни.

Проте відповідної заміни волокнам з целюлози досі немає. Кращий вихід — нові технології та вирішення екологічних проблем шляхом зниження шкідливості виробництва.

4.         Виробництво синтетичних волокон

Виробництво хімічних волокон ділиться на три етапи.

 I           Одержання прядильного розчину (розплаву) Шляхом хімічних реакцій різних речовин

II          Формування волокна Пропускання розчину через фільтри (кількість отворів у фільтрі — 24–36 тис.). Розчин твердне, утворюючи тверді тонкі нитки

III         Обробка волокна

Нитки промивають, сушать, крутять, обробляють високою температурою. Потім відбілюють, фарбують, обробляють розчином мила.

Вихідні матеріали для синтетичних волокон мають задовольняти вимогам і мати велику молекулярну масу, витягнуту форму молекул, розчинятися і утворювати концентровані в’язкі розчини або плавитися і переходити у в’язкоплинний стан.

Використовуючи різні за природою мономери і цілеспрямовано впливаючи на умови реакцій полімеризації та на процес формування волокна з розчину (або розплаву), можна одержати волокна з багатьма заздалегідь заданими властивостями.

5.         Властивості та застосування синтетичних волокон

Як ми вже дізналися синтетичні волокна формують або з розплаву полімеру (поліаміду, поліестеру, поліолефіну), або з розчину полімеру (поліакрилонітрилу, полівінілхлориду, полівінілового спирту). Синтетичні волокна випускають у вигляді текстильних ниток, моноволокна, а також штапельного волокна. Різноманітність властивостей вихідних синтетичних полімерів дозволяє одержувати синтетичні волокна з різними властивостями, тоді як можливості варіювати властивості штучних волокон дуже обмежені, оскільки їх формують, як ми вже дізналися, практично з одного полімеру (целюлози або її похідних). Синтетичні волокна характеризуються високою міцністю, водостійкістю, зносостійкістю, еластичністю та стійкістю до дії хімічних реагентів.

Із 1931 р., окрім бутадієнового каучуку, синтетичних волокон і полімерів ще не було, а для виготовлення волокон використовували лише целюлозу.

Виробництво синтетичних волокон розвивається значно швидшими темпами, ніж виробництво штучних волокон. Це пояснюється доступністю вихідної сировини і швидким розвитком сировинної бази, меншою трудоємністю виробничих процесів і головне різноманітністю властивостей і високою якістю синтетичних волокон. У зв’язку з цим синтетичні волокна поступово витісняють не тільки натуральні, але і штучні волокна у виробництві деяких товарів народного споживання та технічних виробів.

  Волокно з поліамідних смол називають у нашій країні капрон.

Капрон або капронове волокно — біло-прозора, дуже міцна речовина. Еластичність капрону набагато вища за шовк. Капрон належить до поліамідних синтетичних волокон. Поряд із високою міцністю капронові волокна характеризуються стійкістю до стирання, дії багаторазової деформації. Капронові волокна не вбирають вологу, тому не втрачають міцності у вологому стані. Але у капронового волокна є й недоліки. Воно малостійке до дії кислот — макромолекули капрону піддаються гідролізу за місцем амідних зв’язків. Порівняно невеликою є і теплостійкість капрону. При нагріванні його міцність знижується, при 215 °С відбувається плавлення.

Вироби з капрону, або в поєднанні з капроном, стали вже звичними в нашому побуті. Із капронових ниток шиють одяг, який коштує набагато дешевше, ніж одяг із натуральних природних матеріалів. Із капрону виробляють рибальські сіті, волосінь, фільтрувальні матеріали, кордну тканину. Із кордної тканини виробляють каркаси авто-і авіапокришек. Капронова смола використовується для отримання пластмас, з яких виготовляють різні деталі машин. Капрон добувають реакцією полімерізації:

Лавсан

Лавсан (поліетилентерефталат) — представник поліефірів. Це волокно характеризується високою механічною міцністю та стійкістю до дії підвищених температур, світла, окислювачів, є гарним діелектриком. Лавсан є повноцінним замінником натуральної вовни. Плівки з нього при малій товщині мають велику міцність. Ця властивість використовується при виготовленні магнітофонної стрічки.

Волокно лавсану додають до натуральної вовни для виготовлення високоякісних тканин і трикотажу, що не мнуться. Його застосовують також у виробництві транспортерних стрічок, ременів, завіс, вітрил тощо.

Лавсан добувають реакцією поліконденсації між етиленгліколем і терефталевою кислотою:

Виробництво синтетичних волокон розвивається значно швидшими темпами, ніж виробництво штучних волокон. Це пояснюється доступністю вихідної сировини і швидким розвитком сировинної бази, меншою трудоємністю виробничих процесів і головне різноманітністю властивостей і високою якістю синтетичних волокон. У зв’язку з цим синтетичні волокна поступово витісняють не тільки натуральні, але і штучні волокна у виробництві деяких товарів народного споживання та технічних виробів.

 Домашнє завдання

Опрацювати параграф 34 виконати завдання 250 письмово