Увага!!! матеріали наступних уроків розміщено у верхній частині сторінки
Результати роботи скинути у вигляді фотознімку: Viber 0955461087 або електронна пошта tanybabina1970@gmail.com
щоб зареєструватися на платформі використайте код для учня 6eblfcd
12.05.2020 Урок 65
Значення грибів у природі та житті людини
(«Незнайомі знайомці»)
Домашнє завдання. Опрацювати даний матеріал зробити відповідні записи в зршиті
Виконати завдання що розташовані нижче А і Б
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
А) Тестові завдання
1. Ознака, що властива грибам-сапротрофам:
A) мешкають на деревах; Б) живляться органічною речовиною живих істот і завдають їм шкоди;
В) живляться органічною речовиною живих істот і є корисними для них;
Г) живляться мертвою органічною речовиною.
2. Запасний полісахарид грибів:
A) хітин; Б) глікоген; B) крохмаль; Г) целюлоза.
3. Гриби, які розмножуються брунькуванням:
A) мукор; Б) дріжджі; B) пеніцил; Г) печериці.
4. Їстівний шапковий гриб:
A) говорушка білувата; Б) несправжній опеньок; B) білий мухомор; Г) зелена сироїжка.
5. Тіло лишайника складається з:
A) моху та гриба; Б) водорості та моху; B) водорості та гриба; Г) водорості та папороті.
6. Тип будови тіла, відсутній у лишайників:
A) накипний; Б) кущистий; B) листуватий; Г) чагарниковий.
7. Наука, яка займається вивченням грибів:
А) орнітологія; б) мікологія; в) цитологія; г) гістологія.
8. Одноклітинним грибом є:
А) трутовик; б) мухомор; в) мукор; г) гнойовик чорнильний
9. У клітинах грибів немає:
А) хітину; б) хлорофілу; в) ядра; г) глікогену
10. Укажіть назву гриба, який живе у симбіозі з коренями дерев:
А) опеньок; б) дріжджі; в) чорний трюфель; г) піддубник.
11. Взаємовигідне співіснування грибів і рослин називають:
А) симбіозом; б) конкуренцією; в) паразитизмом; г) хижацтвом.
12. Назва отруйного гриба:
А) сироїжка синя; б) строчок; в) білий груздь; г) мухомор Цезаря.
Б) Гра «Вірю – не вірю»
1. Серед грибів, рослин і тварин є одноклітинні і багатоклітинні організми.
2. Гриби — це рослини.
3. Гриби і рослини належать до різних царств природи.
4. За способом живлення гриби є автотрофами.
5. Особливістю грибів є наявність у їхньому тілі пластид.
6. Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої зазвичай є хітин — речовина, властива комахам.
7. До сапротрофів належать гриби, що живуть за рахунок відмерлих організмів.
8. Гриби-паразити живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин.
9. Гриби-паразити вступають у симбіоз (співжиття) з водоростями і навіть вищими рослинами.
10. Гриби ростуть упродовж усього життя.
11. Завдяки мікоризі гриб отримує від рослини мінеральні речовини.
12. Нижня поверхня шапки гриба може бути трубчаста або пластинчаста.
Довгий час гриби вважали породженням пекла. Численні випадки отруєння грибами, випадкові або навмисні, лише вкорінювали цю думку.
З історії ми знаємо, що дружина і діти давньогрецького трагіка Евріпіда померли від отруєння грибами. Така сама доля спіткала Аппія Северина — начальника охоронців імператора Нерона, папу Климента VII, французького короля Карла VI і римського імператора Клавдія. І в наш час нерідкісні випадки одиничного та масового отруєння грибами, навіть на вигляд цілком їстівними.
Гриби мухомори теж не даремно так названі. До цих пір у селах улітку ставлять блюдця з підсолодженою водою і шматочками сирого червоного мухомора: комахи, напившись такої води, гинуть у великій кількості.
Необхідно зауважити, що це біологічні заходи боротьби зі шкідниками, а не хімічні, поширені сьогодні. Коли хворіють тварини (собаки, кішки, олені), вони ж не користуються хімічними засобами, а йдуть у ліси, луки, поля і знаходять тільки їм відомі ліки — трави, гриби. Це розумні, запрограмовані в них генетично заходи боротьби з хворобами.
Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо значення грибів у природі та в житті людини.
1. Значення грибів у природі
Значення грибів у природі
Основне значення грибів у природі полягає в руйнуванні й мінералізації органічних сполук. Тут вони виконують майже ту саму роботу, що й бактерії. Особливо велике значення має їхня діяльність у тундрі, де цьому сприяють низька температура, значна затемненість у лісах і кисла реакція ґрунтів. Багато видів грибів знищують у ґрунті деяких збудників хвороб. Велика роль грибів у створенні мікоризи, особливо в лісі, де гриби найчастіше вступають у симбіоз із вищими деревними породами, та в утворенні лишайників — піонерів рослинності.
Складання короткого опорного конспекту
Роль грибів у природі:
1) беруть участь у кругообігу речовин;
2) беруть участь у ґрунтоутворенні;
3) формування мікоризи;
4) складова частина лишайників;
5) шапкові гриби є їжею для багатьох тварин.
2. Значення грибів у житті людини
Цілющі властивості грибів
Багато хто вважає, що гриби варто їсти лише тому, що це смачно, і що лісові дари не приносять організмові ніякої користі. Насправді це зовсім не так. У грибах досить багато білка (деякі різновиди не поступаються яловичині), але при цьому практично немає жиру, тому любителі грибів можуть не побоюватися підвищеного рівня холестерину і судинних бляшок. До того ж у грибах міститься речовина лецитин, яка очищує судини від уже накопиченого на їх стінках шкідливого холестерину.
Вибираючи гриби, варто звертати увагу не тільки на їхній смак, а й на цілющі властивості. Наприклад:
— лисички й деякі види сироїжок здатні пригнічувати розмноження стафілококів;
— білий гриб ефективний проти кишкової палички й палички Коха;
— деякі види маслюків містять речовину, що знімає головний біль. Ці гриби також корисні при подагрі.
Та й вітамінів, усупереч поширеній думці, у грибах не так уже й мало. Вітаміну А в багатьох грибах — рижиках, білих, моховиках, лисичках — не менше, ніж у моркві. Вітаміну В1 в рижиках, лисичках, білих і печерицях міститься стільки ж, скільки в злаках і яловичій печінці. Є в грибах і вітамін D (зміцнює зуби й кістки), цинк (корисний для шкіри і судин), сірка (зміцнює волосся і нігті) та інші мікроелементи.
Представниць прекрасної статі порадують антицелюлітні властивості грибів — вони містять багато калію, який виводить з організму зайву рідину і перешкоджає появі «апельсинової шкірки», а також міді, яка робить тканини еластичнішими.
Збираючи гриби, варто пам’ятати про те, що корисні речовини містяться в основному в шапці, тоді як ніжка відносно бідна на вітаміни та мікроелементи.
Але необхідно враховувати й те, що, незважаючи на велику кількість вітамінів, гриби корисні не всім. Справа в тому, що високий вміст рослинної клітковини ускладнює їх перетравлення, а тому, якщо у вас проблеми зі шлунком і кишечником, від уживання грибів краще утриматися.
З цієї ж причини педіатри не рекомендують годувати грибами дітей. У малюків відсутні ферменти, необхідні для перетравлення цієї їжі. Любителям домашніх заготовок теж не варто надмірно захоплюватися — без шкоди для здоров’я в день можна вжити лише 100 г маринованих або солоних грибів.
Використання грибів у харчовій промисловості
Їстівні гриби, які вирощують на рослинних залишках (глива, печериця та ін.), містять понад 35 % білка, усі незамінні для харчування людини амінокислоти, ненасичені жирні кислоти, вітаміни, найважливіші макро- та мікроелементи. Особливо багаті гриби на лізин, триптофан і треонін, яких мало в рослинах, а також на залізо і кобальт. Гриби є джерелом вітамінів С, D, E, групи В, містять антиоксидантний комплекс, біологічно активні сполуки. Гриби цінуються як дієтичний продукт завдяки малій кількості в них калорій, жирів, натрію, а також відсутності холестерину, нітратів і нітритів.
Деякі види дріжджів з давнього часу використовуються людиною для приготування алкогольних напоїв (пива, вина, квасу та ін.) і хліба. У поєднанні з перегонкою процеси бродіння лежать в основі виробництва і міцних спиртних напоїв. Корисні фізіологічні властивості дріжджів дозволяють використовувати їхні біотехнології. У наш час їх застосовують у виробництві ксиліту, ферментів, харчових добавок.
Дріжджі багаті на білки, їхній вміст може доходити до 66 %, при цьому 10 % від маси припадає на незамінні амінокислоти. Дріжджова біомаса може бути отримана з відходів сільського господарства, гідролізатів деревини, її вихід мало залежить від кліматичних і погодних умов. Усім відома лимонна кислота, але не всі знають, що її отримують шляхом лимоннокислого бродіння солодких відходів цукрового виробництва — патоки, викликаного пліснявими грибами.
Складання опорного конспекту
Використання грибів:
— у хлібопекарській, пивній, виноробній та спиртовій галузях харчової промисловості;
— у виробництві лимонної кислоти;
— є продуктом харчування;
— у виробництві молочних продуктів (твердих сирів з гострим смаком та специфічним запахом);
— для отримання вітамінів.
Негативна роль грибів
Жодна річ у світі, мабуть, не може бути абсолютно позитивною або абсолютно негативною, так і гриби відіграють важливу, але не завжди корисну роль у житті людини.
Багато паразитичних грибів шкодять здоров’ю людини та народному господарству. Значних збитків завдають гриби-руйнівники деревини; гриби, що вражають злакові, знижуючи їх врожаї (парша яблунь і груш та інші). Гриби псують мастила й інші нафтопродукти, оптичні вироби, лакофарбові покриття, викликають корозію металів.
Багато грибів шкодять здоров'ю людей і тварин (стригучий лишай, парша, молочниця, дерматити), вражають легені. Небезпечні мікотоксикози - захворювання людини й тварин, пов'язані з отруєнням харчових продуктів і кормів токсинами грибів. Уживання в їжу зерна, отруєного токсинами грибів є причиною таких захворювань людей, як септична ангіна й уровська хвороба (пов'язана з порушенням нормального росту кісток у дітей).
При збиранні грибів необхідно бути особливо обережним, утримуватись від збору низьких за якістю та невідомих грибів, бо вони можуть спричинити смертельне отруєння.
Складання опорного конспекту
Шкідливе значення грибів:
— руйнують деревину;
— псують мастила, книжки, тканини, папір, шкіряні вироби, спричиняють корозію металу;
— спричиняють псування харчових продуктів;
— призводять до втрати врожаю;
— викликають захворювання людини і тварин, рослин.
Хвороби людини, викликані грибами:
— парша — гриб ахоріон (оселяється на волосяній поверхні голови);
— стригучий лишай — гриб трихофітон;
— пліснявка (у немовлят) — дріжджовий гриб — сидіум;
— кандидоз (молочниця) — викликається грибком роду кандида.
Ø Підібрати або скласти загадки про тварин, рослини, гриби.
Урок №64
Тема. Лишайники 07.05.2020
Найбільше легенд і вірувань існує навколо так званих «відьминих кіл» — груп грибів, що зростають у формі кілець. У давнину вірили, що це відьми (феї) вночі водили хороводи і витоптували колами землю, а на ранок на тому місці виростали гриби. У Німеччині та Франції вірили, що в цих колах відьми й чорти влаштовували свої шабаші.
Були й інші цікаві думки: нібито ці кільця вказують на місця захоронення скарбів, які закопали гноми і тролі. Але щоб знайти і викопати скарб, треба було натерти очі розрив-травою, щоб побачити золото. Справа ускладнювалася тим, що розрив-траву потрібно було знайти під час цвітіння. А цвіла вона, як і папороть, тільки на Івана Купала опівночі. Цвітіння тривало дуже короткий час, і ніхто не встигав прочитати потрібні для цього випадку три молитви. Тому й зачарованого скарбу у «відьминих колах» ще ніхто не знаходив.
У Голландії вважали, що в цих колах відьми та інша нечисть уночі збивають масло, а тому селяни намагалися не випасати корів усередині кільця, щоб не зіпсувати молока.
Більшість людей усіляко уникали цих місць і не збирали там грибів. Дехто шукав більш правдоподібні пояснення і робив припущення, що ці кільця утворилися від удару блискавки. І навіть побутувала думка, ніби «відьмині кола» — це місця висадки інопланетян.
Постановка проблемного питання
— А як же все відбувається насправді?
На це запитання ви дасте відповідь у кінці уроку.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ Й ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛИШАЙНИКІВ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ЇХ ВИТРИВАЛІСТЬ
Лишайниками називають своєрідні організми, що сформувалися в результаті співжиття гриба і водорості.
Співжиття живих організмів називають симбіозом. Лишайники — це таломні організми. Тіло їхнє складається із гіфів гриба й клітин водорості. Гриб надає водоростям воду і мінеральні речовини, водорості, в свою чергу, синтезують для грибів органічні сполуки. Ріст в лишайників досить повільний. Вони розмножуються переважно вегетативно, живуть довго, сотні й навіть тисячі років.
Лишайники розповсюджені скрізь: їх багато у тропіках, однак найбільше у помірних та холодних широтах. Оселяються вони на грунті, камінні, стовбурах дерев т.п.. За формою слані бувають лишайники накипні, листуваті і кущисті. Беруть лишайники участь в грунтоутворенні й руйнуванні гірських порід, являються середовищем існування й їжею для тварин. Здавна людина споживає окремі види лишайників в їжу. В промисловості із лишайників добувають барвники, цукор, окремі лікувальні речовини. Вони являються показниками чистоти повітря.
Тіло лишайників складається із двох компонентів: водорості і гриба. Нитки або гіфи гриба переплітаються, таким чином ущільнюючись із верхнього й нижнього боку талому. Звуть ущільнені шари відповідно нижньою і верхньою кіркою.
Забарвлена верхня кірка у неоднакові кольори дякуючи зеленим, фіолетовим, синім, червоним й коричневим пігментам. Вона дещо товстіша за нижню й забезпечує захист та поглинання води із повітря й мінеральних речовин.
Нижня кірка дещо тонкіша, має вирости, які забезпечують прикріплення. В середині тіла поміж гіфами гриба розміщуються клітини водоростей, що і здійснюють фотосинтез, перетворення і накопичення речовин.
Відмінною особливістю лишайників являється формування особливих кислот, що разом з пігментами викликають колір талому, формують захист від бактерій та приймають участь в розчиненні мінеральних речовин з довкілля.
Найбільш важливішим пристосуванням до виживання являється їхня здатність досить швидко висихати. Так при висиханні фотосинтез, котрий здійснюють водорості, припиняється. Лишайники в подібному зневодненому стані здатні витримувати сильну спеку й лютий мороз. Зволожуючись під дощем, лишайники досить швидко вбирають воду й відновлюють процеси життєдіяльності. Дуже часто вологість тіла лишайників здатна коливатися впродовж доби, й саме тому фотосинтез в них відбувається тільки декілька годин. Головним чином це здійснюється після зволоження росою.
Наслідком данного являється низька швидкість їх росту (від 0,1 до 10 мм на рік). Максимально активно лишайники проростають й розвиваються на узбережжях морів чи у горах з постійними й густими туманами. Живлення у лишайників виключно повітряне і здійснюється за участю обох організмів.
Таким чином, витривалість лишайників викликана особливостями будови їх тіла, здатністю висихати, при цьому залишаючись живими, та відновлювати процеси своєї життєдіяльності, як лише з'явиться вода, наявністю лишайникових кислот.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ Й ПОШИРЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ
Науку, яка вивчає лишайники, називають ліхенологія (латии. «ліхен» — лишайник, «логос» — наука). Зараз відомо близько 25 000 видів лишайників, котрі розповсюджені по усій земній кулі. Проростають лишайники на найбільш різноманітніших субстратах, однак при цьомупровідною умовою для їх поселення являється тривале перебування предмета у нерухомому стані.
Лишайники за формою слані розподіляють на три групи:
— кіркові, або накипні, в формі кірки (так наприклад графіс),
— листуваті — в формі листоподібної пластинки (так наприклад стінна золотянка)
— кущисті — в формі кущиків (так наприклад ягель).
Тривалий час вчені вважали, що лишайник — це яскравий приклад взаємовигідного співіснування гриба і водорості. Однак зараз учені дійшли до висновку, що гриб паразитує на водорості. Всі водорості, які входять до складу лишайника, здатні та навіть краще існують у вільному стані. Лишайникові гриби, коли їх вилучити із тіла лишайника, або вмирають, або розвиваються погано. Досить часто у тілі лишайників зустрічаються одноклітинні й нитчасті зелені водорості і ціанобактерії.
Таким чином, різноманітність та розповсюдження лишайників залежні від умов життя і видового складу грибів й водоростей, котрі входять в склад лишайника.
Робота з підручником: прочитати текст на с. 245 та визначити яке значення лишайників у природі та житті людини.
ЗНАЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ В ПРИРОДІ Й ДЛЯ ЛЮДИНИ
Лишайники грають важливу функцію у формувані покриву боліт тундри. Заселяючись на гірських породах та виділяючи кислоти, сприяють вони їхньому вивітрюванню та утворенню грунту, па якому здатні оселятися рослини. Саме тому їх звуть «піонерами рослинності». Лишайники виступають укриттям й їжею для значної кількості безхребетних й окремих хребетних тварин. Наприклад, північні олені їдять лишайник кладонію, котру звуть оленячим мохом, що зазвичай невірно. Ще одна назва даного лишайника — ягель.
Велику функцію грають лишайники і в житті людини. Вони являється джерелом сировини для промисловості (добування цукру, спирту т.п.), джерелом барвників й хімічних індикаторів (так наприклад лакмус). Людина окремі види здавна вживає у поживу (так наприклад аспіцилія їстівна). Лишайник гірофора їстівна нетільки використовується японцями у поживу, а і експортується до країн Південно-Східної Азії. Лишайникові кислоти, котрих зараз відомо уже біля 300, використовують в медицині як антибіотики (так наприклад, усній, котрий добувають із кущистого лишайника під назвою уснеї бородатої), в парфумерії — як ароматичні речовини і для фіксації запахів. Ці лишайники невибагливі до умов середовища, просто переносять досить тривалі періоди без води, коливання температури, однак досить чутливі до забруднення повітря. Також лишайники не витримують значного вмісту у повітрі чадного газу й оксидів сірки, саме тому їх застосовують як біоіндикатори чистоти повітря.
Таким чином, в природі лишайники відіграють функцію «піонерів рослинності», слугують кормом для тварин, у житті людини їхня функцію зумовлюється наявністю у них цінних речовин.
Домашнє завдання
Прочитати § 54. Дати відповідь на питання 3, 4 на с. 247.
30.04.2020 Урок №62
Тема уроку : Групи грибів: паразитичні гриби
опрацювати параграф 50,53 відповісти на запитання тестів
1. Наука, яка вивчає гриби, називається:
А) Ботаніка; Б) Мікологія; В)Мікробіологія; Г)Зоологія
2. Організм гриба складається з:
А) кореня, пагона; Б)кореня, стебла; В) гіфів; Г)талому
3. Оболонка клітини грибів містить:
А) муреїн; Б)хітин; В)целюлоза.
4.За типом живлення гриби є:
А) гетеротрофами, паразитами;
Б)автотрофами, фотосинтетиками;
В)автотрофами, хемосинтетиками
5.В клітині грибів є хлорофіл:
А) є ; Б) відсутній; В) науці це невідомо
6. Міцелій нижчих грибів:
А)одноклітинний; Б)багатоклітинний; В)одноклітинний, багатоклітинний
7. До нижчих грибів відносяться:
А)пеніцил; Б)мукор; В)трутовик; Г)фітофтора; Д)сироїжка
8. До грибів-паразитів відносяться:
А)мукор; Б)трутовик; В)фітофтора; Г)сироїжка
9. Плодові тіла утворюються на поверхні міцелію:
А)сажкових грибів; Б)шапкових грибів; В)іржастих грибів;
10. До отруйних шапкових грибів відносяться:
А)сироїжка; Б)мухомор; В)маслюк; Г)білий гриб (боровик); Д)бліда поганка; Є)чортів гриб.
11. Яке значення мають гриби в природі та житті людини.
12. відмінності між грибами та рослинами
27.04.2021 Урок№ 61
Тема. групи грибів: сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження : будова цвілевих грибів.
опрацювати параграф 51, 52, дати відповіді на запитання 1-5с. 239. переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=xPONnP8mqek
Опрацювати §42 тема: "Голонасінні". Контрольні запитання(усно), таблиця с.189 письмово. переглянути відеоролик про різноманітність голонасінних рослин
Тема "Покритонасінні" опрацювати § 43 запитання 1-3 усно. Таблиця с. 193 письмово
Урок №54 Тема. Екологічні групи рослин
Вивчення матеріалу
- місцезростання; - екологічні чинники;
- чинники неживої природи; - чинники живої природи;
- антропогенні чинники.
Яке значення має світло для живих організмів?
Екологічні групи рослин по відношенню до світла
·Світлолюбні рослини (ковила, пирій, тюльпан, сосна) оселяються на відкритих , добре освітлених місцях.
· Тіньолюбні (ялина, квасениця звичайна, копитняк, плаун булаво видний) зростають на затінених ділянках.
·Тіньовитривалі(граб, липа, бузок) зростаючи в лісах, можуть переносити певне затінення.
Екологічні групи рослин по відношенню до вологи
· Вища водяна рослинність (елодея, ряска, латаття) не можуть жити поза водним середовищем.
· Вологолюбні рослини (зозулин льон, сфагнум, росичка, очерет) ростуть за умови високої зволоженості грунту.
·Посухостійкі рослини (кактуси, ковила, типчак, верблюжа колючка, молодило) поширені в посушливих місцях.
Екологічні групи рослин по відношенню до температури.
· Холодостійкі (ячмінь, овес, льон) витримують тривалі періоди низьких позитивних температур.
· Теплолюбові (кукурудза, огірок, диня, кавун, персик) потребують порівняно високих температур.
Життєві форми рослин
Класифікація життєвих форм рослин
Наводимо одну з класифікацій життєвих форм рослин:
1. Дерева - багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти.
2. Кущі - багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.
3. Кущики схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см.
4. Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що у них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають.
5. Ліани — рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору.
6. Сукуленти — багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками, що містять запаси води.
7. Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає уся рослина (однорічні).
Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром)
Серед спеціалістів-ботаніків популярна класифікація К. Раункієра за розміщенням бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, що різко змінюється.
• Фанерофіти (відкриті) — рослини, бруньки росту в яких розміщені вище за 30 см від поверхні землі. До них належать дерева і кущі.
• Хамефіти (приземисті) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені біля поверхні ґрунту, або не вище 20-30 см від поверхні, взимку можуть перебувати під снігом. Це напівкущі та кущики.
• Гемікриптофіти (приховані) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені на рівні поверхні ґрунту, або у самому поверхневому її шарі, часто вкритому підстилкою. До них належать більшість багаторічних трав.
• Криптофіти (заховані) — рослини, бруньки відновлення яких заховані у ґрунті чи під водою. До цієї групи належать рослини, які мають видозмінені пагони — цибулю, бульбу чи кореневище.
• Терофіти — однорічні рослини, які не мають бруньок, розмножуються лише насінням.
Домашнє завдання: опрацювати текст і малюнки § 45, підготувати відповіді на завдання 1,2. Творче завдання - 1. Зробити малюнок, на якому показати зв’язок рослини з чинниками навколишнього середовища.
переглянути відео
В зошитах записуєте дату і тему уроку
07.04. 2020 Домашнє завдання Завдання для всього класу. опрацювати параграф 46. Виконати завдання виділені червоним внизу текста до уроку 55.
Урок № 55
Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів. У сосновому лісі може бути від двох до п’яти ярусів. Двоярусний ліс: сосна — І ярус, лишайник — II ярус; триярусний: сосна, чорниця, зелений мох; чотириярусний: сосна, ліщина, чорниця, зелений мох; п’ятиярусний: сосна, ліщина, чорниця, квасениця, зелений мох. Число ярусів може бути й більшим. Одноярусних угруповань не буває. У наведених прикладах у кожному ярусі подано панівні (домінуючі) види. Найкраще ярусність виражена в угрупованнях, які представлені різними життєвими формами. Вона добре виявлена в лісах і гірше — у трав’янистих угрупованнях (степах, луках). В одному ярусі поєднуються близькі за своїми біологічними й екологічними властивостями рослини.
Крім надземної, існує підземна ярусність: розміщення кореневої системи різних видів рослин на різній глибині. У степу, наприклад, може бути три підземні яруси: верхній, неглибокий, у якому розміщуються корені однорічних рослин, бульби, цибулини; середній — зайнятий переважно коренями злаків, і глибокий, де знаходяться стрижневі корені дводольних рослин. На луках з моховим покривом можна спостерігати чотири яруси кореневих систем. Завдяки підземній ярусності на одному й тому самому місці може рости більша кількість видів рослин.
2. Типи рослинних угруповань
Розподіліть за рослинними угрупованнями: ліс, степ, луки, болота.
Перелік рослин: осока, ясен, тонконіг, ліщина, типчак, конвалія, журавлина, береза, тюльпан, сфагнум, тимофіївка, суниці, конюшина, ковила.
Ліс — ясен, ліщина, конвалія, береза, суниці.
Степ — типчак, тюльпан, ковила.
Луки — тонконіг, тимофіївка, конюшина.
Болота — осока, журавлина, сфагнум.
Типи рослинних угруповань
|
Рослинне угруповання |
Характеристика |
|
Ліс:
а) широколистий
б) мішаний в) хвойний |
Угруповання, в якому домінують деревні рослини. Утворений листопадними деревами: дубовий, березовий, буковий. Одночасно ростуть листопадні і вічнозелені рослини: дуб, сосна, береза. Утворений голонасінними рослинами: сосною, ялиною, модриною |
|
Луки:
а) природні б) штучні |
Угруповання, у яких переважають багаторічні трав’янисті рослини. Створені людиною для випасу худоби (пасовища) і сінокосів |
|
Степ |
Угруповання трав’янистих рослин, пристосованих до тривалих посушливих періодів (переважно злаки і лілійні) |
|
Болото |
Дуже зволожена територія, на якій ростуть болотні рослини — сфагнум, осока, очерет, рогіз, осика, верба |
— Що таке флора?
— Що таке рослинність?
— Чим відрізняються флора і рослинність?
запис визначення понять до зошита
5. Узагальнення та систематизація знань
1. Вставити пропущені в тексті слова.
Сукупність рослин різних видів, які ростуть на певній території і пристосовані до умов цієї території, називається .................. . До них належать ...................., ....................., ...................... та ...................... . Кожне рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням різних видів — ................................. . Вона буває ...................... і ........................ . Верхні яруси займають ...................... рослини, а нижні — ...................... і ...................... рослини. Сукупність рослинних угруповань Землі або окремих її частин називають ....................... Сукупність видів рослин, що зростає на певній території, називають ...................... .
2. «Творча лабораторія».
— Чи можна називати трав’янистий покрив лісу трав’янистою рослинністю? Відповідь обґрунтуйте.
09.04.2020
Урок №56
Тема. Значення рослин для існування на планеті Земля та для людини
Зелені рослини, акумулюючи в органічних речовинах енергію Сонця, забезпечують життя всього живого на Землі і є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб.
В природі
■ Відіграють провідну роль в колообігу багатьох елементів (колообіг Фосфору, Карбону) і речовин (наприклад, колообіг води, кисню).
■ Істотно впливають на клімат, формують температурний режим планети.
■ Виділяють кисень, який використовується для дихання і захищає біосферу від ультрафіолетового проміння, що згубно впливає на живі об'єкти.
■ Запобігають нагромадженню в атмосфері вуглекислого газу.
■ Створюють умови існування для тварин і людини, мають велике значення як первинна трофічна ланка в ланцюгах живлення.
■ Рослини минулих геологічних часів е джерелом корисних копалин наприклад, кам'яного, бурого вугілля, торфу).
■ Обумовлюють накопичення води на поверхні Землі та сприяють утворенню боліт.
■ Беруть активну участь у формуванні ґрунтів, запобігають їх змиванню та ерозїі.
Для людини
■ Харчові культури – це рослини, які дають людині продукти харчування. їх поділяють на зернові (пшениця, рис, гречка тощо), зернобобові (горох, соя, квасоля), овочеві (капуста, буряк), баштанні (кавуни, гарбузи, дині), плодові (ягідні, кісточкові) тощо.
■ Кормові культури дають корми для домашніх тварин. Найчисленніша група кормових культур – це багаторічні трави: бобові (конюшина, люцерна та ін.) та злакові (тимофіївка, житняк та ін.). Для отримання соковитих і сухих кормів вирощують кормові коренеплоди (наприклад, кормовий буряк, кормові кабачки), силосні культури (кукурудза), зернофуражні (овес, ячмінь).
■ Технічні культури вирощують заради одержання сировини для виробництва продовольчих і промислових товарів. Найбільше значення мають олійні (наприклад, соняшник, олива, соя, арахіс, рапс), цукрові (цукрові буряки, цукрова тростина), волокнисті (бавовна, льон, коноплі). Важливу роль відіграють культури, з яких виготовляють тонізуючі речовини (чай, кава, какао), прянощі (перець чорний, гвоздика).
■ Лікарські рослини, з яких найвідомішими в Україні є аїр тростинний, валеріана лікарська, глід колючий, деревій звичайний, звіробій звичайний, калина звичайна, нагідки лікарські, подорожник великий, суниці лісові, чистотіл звичайний, шипшина корична, ромашка лікарська, кульбаба лікарська, липа серцелиста, м'ята перцева та ін. Лише близько ЗО видів вирощують у культурі, а інші збирають у природніх місцях існуваннях, значна кількість яких – у лісах.
■ Рослини, з яких використовується деревина (сосна, ялина, дуб та ін.).
■ Декоративні рослини: декоративні дерева, декоративні кущі, декоративні ліани, декоративні трави, кімнатні рослини.
■ Рослини використовуються для охорони та збереження навколишнього середовища.
Виконати завдання і надіслати на вайбер або електронну пошту, ваша робота оцінюється і оцінки будуть виставлятися в журнал
Різнорівневі завдання з теми « Різноманітність рослин»
«____» ________________20 ___ року
Учня (учениці) 6 класу __________________________________
І ВАРІАНТ
І РІВЕНЬ. Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.
1. Зазначте, що становить собою вид організмів: а) окрема особина; б) основна систематична одиниця; в) сукупність усіх організмів, що населяють певну ділянку місцевості; г) сукупність усіх рослин, що зростають на нашій планеті.
2. Зазначте групу водоростей, до якої належать виключно багатоклітинні види: а) зелені; б) діатомові; в) бурі; г) червоні.
3. Укажіть структури, за допомогою яких зозулин льон прикріплюється до ґрунту та вбирає воду: а) корені; б) ризоїди; в) додаткові корені; г) бічні корені.
4. Укажіть спосіб вегетативного розмноження хвоща польового: а) кореневищем; б) бульбами; в) вусами; г) листками.
5. Укажіть представника хвойних, що належить до листопадних рослин: а) сосна; б) ялина; в) модрина; г) яловець.
6. Укажіть ознаку, за якою можна точно встановити приналежність рослини до однодольних чи дводольних: а) тип кореневої системи; б) тип жилкування; в) кількість сім’ядоль у зародку; г) забарвлення пелюсток у квітці.
ІІ РІВЕНЬ. Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.
1. Найменша систематична одиниця – це ____________________________
2. У вищих рослин тіло почленоване на _____________________________
3. У мохів переважає _______________________ покоління;
4. До зернових культур належать __________________________________
5. До чинників неживої природи належать __________________________
6. Є такі життєві форми рослин: ___________________________________
ІІІ РІВЕНЬ. Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.
1. Дати визначення терміну:
Вид - __________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________
2. Установіть відповідність між рослинами та їхнім значенням для людини.
А. пшениця 1. Лікарська рослина
Б. яблуня 2. Овочева рослина
В. капуста 3. Зернова рослина
Г. хвощ польовий 4. Плодова рослина
5. Рослина - паразит
3. Підкресліть ознаки дводольних рослин: а) зародок має одну сім’ядолю; б) коренева система мичкувата; в) тип жилкування дугове або паралельне; г) в стеблі майже немає камбію; д)коренева система стрижнева; е) зародок має дві сім’ядолі; є) в стеблі є камбій; ж) тип жилкування пірчасте або пальчасте.
ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).
1. Охарактеризуйте рослини, які пристосовані до різних умов середовища існування: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, посушливі.
2. Порівняйте пристосування рослин до запилення комахами та вітром.
ІІ ВАРІАНТ
І РІВЕНЬ. Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.
1. Назвіть організми, які здатні вживати лише готові органічні речовини: а) водорості; б) вищі спорові рослини; в) голонасінні; г) гриби;
2. Видовжений здерев’янілий стовбур мають рослини, які належать до: а) чагарників; б) дерев; в) дворічних трав; г) багаторічних трав;
3. Назвіть чинники неживої природи: а) вирубування лісів; б) вплив паразитів; в) температура повітря; г) вплив бактерій;
4. Зазначте спосіб запилення притаманний сосні звичайній: а) за допомогою комах; б) за допомогою вітру; в) за допомогою птахів; г) власне самозапилення;
5. Зазначте органи, яких не мають особини нестатевого покоління папоротей6 а) корені; б) листки; в) кореневища; г) ризоїди.
6. Назвіть корисну копалину, яка утворилася здебільшого за рахунок вимерлих решток моху: а) діатоміт; б) вапняк; в) торф; г) кам’яне вугілля.
ІІ РІВЕНЬ. Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.
1. Найменша систематична одиниця – це ________________________
2. У нижчих рослин тіло не почленоване на _______________________
3. У папоротей переважає_____ _______________________ покоління;
4. До овочевих культур належать _______________________________
5. До чинників живої природи належать __________________________
6. Є такі систематичні одиниці рослин: __________________________
__________________________________________________________
ІІІ РІВЕНЬ. Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.
1. Дати визначення терміну:
Дворічні рослини - ____________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________
Наприклад:
2. Установіть відповідність між рослинами та їхнім значенням у природі та житті людини.
А. ламінарія 1. Сільськогосподарські рослини
Б. папоротеподібні 2. У минулому утворення вугілля
В. голонасінні 3. Виділення у повітря фітонцидів
Г. покритонасінні 4. Джерело йоду для людини
5. Існували лише в минулому часі
3. Підкресліть ознаки однодольних рослин: а) зародок має одну сім’ядолю; б) коренева система мичкувата; в) тип жилкування дугове або паралельне; г) в стеблі майже немає камбію; д)коренева система стрижнева; е) зародок має дві сім’ядолі; є) в стеблі є камбій; ж) тип жилкування пірчасте або пальчасте.
ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).
1. Охарактеризуйте рослини, які пристосовані до різних умов середовища існування: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, посушливі.
2. Порівняйте пристосування рослин до запилення комахами та вітром.
08.04.2021 Урок №57
Тема: CІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ.
Усі культурні рослини, якими сьогодні харчується людство, походять від диких видів рослин, які стародавня людина використовувала в їжу. Потім люди помітили, що ці рослини значно вигідніше вирощувати самим. Так зародилося землеробство. Момент виникнення землеробства – це корінний перелом в історії людського суспільства. Сучасні рослини і їхні плоди, які ми вживаємо в їжу, вже зовсім не ті, якими вони були тисячі років тому, коли їх уперше виявила людина. Урожай за врожаєм вона відбирала найбільш досконалі рослини, бо помітила, що їхні властивості передаються рослинам, які виросли з відібраного насіння. Так спочатку несвідомо, а потім навмисно тисячоліттями проводився штучний відбір рослин.
Отже на сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо сільськогосподарські, рослини відділу Покритонасінні. Уявімо собі, що ми подорожуємо поїздом по країні Корисні Рослини. Поїзд робитиме зупинки, на кожній з яких ви будете дізнаватись про різні рослини відділу Покритонасінні, які людина використовує в їжу, для виготовлення одягу, різноманітних речовин або як лікарські та декоративні. Під час подорожі ви будете отримувати картки кількість яких буде зарахована при виставленні оцінок в кінці уроку. Поїхали!
1. Зернові культури
Пшениця – дуже давня культурна рослина. Її вирощують майже 10 000 років. Насіння пшениці знаходять під час розкопок давніх поселень людини, а також у пірамідах фараонів. Відомо понад 20 видів пшениці. Кожен вид має багато сортів акліматизованих до певних кліматичних зон. Виділяють озимі та ярові сорти. У твердих сортів ендосперм містить білок-клейковину. Із неї виготовляють борошно вищих сортів, манну крупу, макаронні вироби.
Ячмінь – відомо 26 видів. Його використовують як кормову рослину, у пивоварінні, для виготовлення перлової та ячмінної круп.
Жито - широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, (який характеризується високими поживними якостями, також він містить багато вітамінів) , пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.
Овес - вирощування як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось.
Кукурудза - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи . З качанів отримують фурфурол, який потрібний у виробництві синтетичних смол і інших хімічних матеріалів.
2. Бобові культури
Насіння використовують для харчування, воно містить дуже багато рослинного білка. А також використовують як дуже цінну кормову масу. Але найцінніша властивість бобових – збагачувати грунт сполуками Нітрогену, які необхідні рослинам для синтезу білків.
Горох - надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині. А за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни та мікроелементи. Його використовують у їжу у сирому та відвареному вигляді, для приготування супів та каші.
Соя - однорічна трав'яниста культурна рослина, зовні подібна до квасолі, одна з найдавніших їстівних культур. Походить з Південно-східної Азії, З насіння виробляють борошно, олію, крупи, соєве молоко, м’ясо, сир,сурогат кави . З зелених бобів — різноманітні страви, консерви. Використовують також на корм худобі. Крім того жом використовується для виробництва біопалива.
Люцерна - цінна кормова культура з рожево-фіолетовими квітками. Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10 % білка, а у висушеному листі — до 20 % білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію. Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм для худоби.
3. Овочеві культури
Ці рослини містять багато вітамінів, мікроелементів, які потрібні для процесів життєдіяльності людини і тварин та зміцнюють імунітет. Людина використовує різні частини рослин у сирому та термічно обробленому вигляді.
4. Технічні культури
сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості(харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної). На заводах з картоплі виготовляють крохмаль, із насіння соняшника - олію, а з коренеплодів буряків - цукор, із стебел льону - тканину. Вирощування технічних культур є досить трудомістким і витратним , потребує внесення великої кількості добрив та зрошування.
крохмалоносні (картопля, яку звичайно до технічних рослин не зараховують),
цукроносні (цукровий буряк),
олійні рослини (соняшник, льон-кудряш, ріпак, соя й ін.),
етеро-олійні (коляндра, троянда етеро-олійна, м'ята, шавлія, аніс, лаванда й ін.),
прядивні рослини (льон-довгунець, коноплі, до 1950 бавовна),
лікарські(календула, глід, калина),
дубильні (дуб,ялина, верба),
наркотичні (тютюн, хміль, махорка) та ін..
Домашнє завдання
Параграф №46, підготуватися до К/р повторити параграфи 38-45
Заповнити таблицю
|
|
Назви рослин |
Значення |
|
Зернові |
|
|
|
Бобові |
|
|
|
Овочеві |
|
|
|
Плодово-ягідні |
|
|
|
Технічні |
|
|
|
крохмалоносні |
|
|
|
цукроносні |
|
|
|
|
|
|
|
етеро-олійні |
|
|
|
|
|
|
|
лікарські |
|
|
|
дубильні |
|
|
|
наркотичні |
|
|
13.04.2021 Урок №58
Тема: Контрольна робота з теми «Різноманітність рослин»
Виконати роботу за даним посиланням
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeVZty2cCbYOO_VzurdIajdgxjiuBwrzJJlzI64xtU27ispOQ/viewform
IV. Перевірка знань фактичною матеріалу
І рівень
1. Найменшою одиницею класифікації є:
а) клас; б) рід; в) вид; г) родина.
2. Зозулин льон прикріплюється до ґрунту і всмоктує воду за допомогою:
а) головного кореня; б) додаткових коренів; в) ризоїдів
3. Головною ознакою покритонасінних рослин, яка дала їм змогу опанувати суходіл, є: а) розмноження насінням; б) формування плода; в) запилення вітром; г) фотосинтез.
4. Сосна та ялина належать до:
а) мохів: б) папоротей; в) хвощів; г) голонасінних.
5. Статеві покоління щитника чоловічого представлені:
а) зеленою рослиною з листками; б) зеленим надземним заростком; в) коробочкою на ніжці; г) безбарвним підземним заростком.
6. Тканини та органи відсутні у: а) мохів; б) водоростей.
ІІ рівень
7. Назвіть основні життєві форми рослин, наведіть приклади представників кожної життєвої форми.
8. Які групи рослин і за якими ознаками належать до вищих рослин, що розмножуються спорами. Наведіть приклади.
9. Встановіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми представниками.
Групи рослин Представники
А зернові 1 черешня
В овочеві 2 малина
В ягідні 3 ячмінь
4 помідори
ІІІ рівень
10. Опишіть подвійне запліднення у покритонасінних рослин.
11. Яке значення покритонасінних у природі і житті людини
ІV рівень
12. Які ознаки дали змогу покритонасінним стати панівною групою рослин на Землі порівняно з голонасінними.
Домашнє завдання
Примітка: закласти дослід для отримання грибниці цвілевого гриба мукора. (для цього необхідно взяти кусочок хліба покласти в поліетиленовий пакет і щільно його закрити)
15.04.2021 Урок №59
переглянути інформацію
https://www.youtube.com/watch?v=9Cei2O0CZdc
та презентацію зробити відповідні записи у зошиті.
22.04.2021 Урок №60
Тема Розмноження та поширення грибів.
опрацювати параграф 48, замалювати у зошиті схему с.209, запитання 1-4 письмово (відповіді повинні бути повними)
виконати тести за посиланням https://naurok.com.ua/test/start/3272