Результати роботи скинути у вигляді фотознімку: Viber 0955461087 або електронна пошта tanybabina1970@gmail.com

для реєстрації на платформі необхідно ввести код ls4l3t4

УВАГА!!! матеріали нових уроків будуть надані у верхній частині сторінки

Download
19.01.21 Урок №35 ВИКОНАТИ самостійну роботу і надіслати відповіді
7 КЛАС.pdf
Adobe Acrobat Document 330.8 KB

12.01.2021               Урок №34 Різноманітність ссавців

Д/з пар.28 -30

заповнити таблицю

Група тварин

Характеристика

представники

Яйцекладні

Вони не мають плаценти. Самки відкладають яйця з напівсформованим зародком, а потім насиджують їх або виношують в особливій складці шкіри на животі — сумці. Самка годує маля молоком, яке виділяється на ділянці шкіри (сосків немає). Дитинча злизує молоко. Температура тіла коливається, немає губ і зубів, головний мозок розвинений слабко.

  єхидни та проєхидни. качкодзоб.  

Сумчасті

 

 

Комахоїдні

 

 

Рукокрилі

 

 

Гризуни

 

 

Китоподібні

 

 

Копитні

 

 

12.01. 2021         Урок № 33 Загальна характеристика ссавців

Ссавці – це хордові хребетні теплокровні тварини, для яких характерне вигодовування малят молоком. Цей клас налічує близько 5000 (в Україні – понад 100) видів. Серед усіх хребетних ссавці є найбільш високоорганізованими тваринами, які в наш час зайняли панівне становище у тваринному світі. Рисами прогресивної організації ссавців є наявність волосяного покриву, різноманітних залоз у шкірі; розташування кінцівок під тулубом; диференціація зубів і наявність у них коренів; поява легень альвеолярної будови та діафрагми; удосконалення органів чуттів; розвиток зародка в організмі матері, вигодовування малят молоком та ін. Розміри ссавців коливаються від 3,8 см і маси 1,5 г у землерийки-білозубки до 33 м і 150 т ваги у синього кита. Наука, яка вивчає ссавців, називається теріологією (мамаліологією).

Особливості зовнішньої будови

Відділи тіла – голова, шия, тулуб, хвіст. Передні та задні п'ятипалі кінцівки розташовані під тулубом, завдяки чому тіло підняте над землею. Зовнішній вигляд ссавців дуже різноманітний і тісно пов'язаний з умовами середовища та способом життя. За способом життя виділяють наземні, риючі (підземні), водяні та літаючі форми ссавців. Більшість видів – це наземні тварини, поширені майже скрізь на суходолі.

Покриви тіла  шкіра міцна, еластична, характеризується значною товщиною. Епідерміс дає різноманітні похідні: шкірні залози, волосяний покрив (остьове і пухове волосся та його видозміни: вібриси, щетину, голки), кігті, нігті, копита, рогові утвори, луску тощо. Волосяний покрив недовговічний і періодично замінюється на новий під час линяння. У шкірі ссавців виробляються пігменти, що зумовлюють забарвлення як її самої, так і волосяного покриву. Під шкірою багатьох ссавців утворюється прошарок жиру.

Шкірні залози ссавців та їхнє значення

Назва

Значення

Потові

Здійснюють видільну та теплорегуляторну функції

Сольні

Виділяють жир, який змащує волосся та шкіру, запобігаючи намоканню.

Пахучі

Виділяють секрет, який сприяє спілкуванню тварин одного виду, а також служить для відлякування ворогів.

Молочні

Є видозміною потових і виділяють молоко, призначене для вигодовування малят

Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності ссавців Опора здійснюється за допомогою скелета, який загалом нагадує скелет плазунів, однак має низку відмінностей:

·           • Череп кістковий з великим об'ємом мозкового відділу, кістки якого зростаються швами. У лицьовому відділі значного розвитку досягають щелепні кістки. З'єднання нижньої щелепи з черепною коробкою безпосереднє і рухоме. Наявні диференційовані зуби (різці, ікла, малі і великі кутні зуби), які містяться у спеціальних лунках щелеп. Розвивається кісткове піднебіння, яке додатково зміцнює стінки ротової та носової порожнин і розмежовує їх, що дає змогу дихати під час пережовування їжі.

·           • Хребет чітко розчленований на відділи і складається з хребців, які мають плоскі зчленівні поверхні: шийний (7 хребців) майже у всіх ссавців, перші 2 – атлас і епістрофей), грудний (12 хребців), поперековий (6 хребців, несуть рудиментарні ребра і з'єднані рухомо), крижовий (3-4 хребці утворюють крижову кістку) і хвостовий (кількість хребців мінлива).

·           • Грудна клітка утворена грудними хребцями, 12 парами ребер і грудиною.

·           • Скелет кінцівок має таку саму будову, як і у плазунів, але може видозмінюватися:

Внутрішня будова ссавців: А – стравохід; Б – легені; В – діафрагма; Г – тонка кишка; Д – підшлункова залоза; Е – нирка; Є – товста кишка; Ж – анальний отвір; 3 – сечовий міхур; И – сліпа кишка; І – шлунок; Й – печінка; К – серце; Л – бронхи; М – трахея; Н – гортань

■ плечовий пояс: дві лопатки з прирослими до них рудиментарними воронячими кістками та дві рудиментарні ключиці (добре розвинені у тих, чиї передні кінцівки здатні до різноманітних і складних рухів);

■ тазовий пояс: парні тазові кістки, які з'єднуються з крижами;

■ вільна передня кінцівка: плечова, ліктьова, променева і кістки кисті;

■ вільна задня кінцівка: стегнова, велика і мала гомілкові, колінна чашечка і кістки стопи.

Рух  за участю кінцівок, пристосованих до певного способу життя. Мускулатура добре розвинена і дуже диференційована, із м'язів – найбільш сильні жувальні, м'язи спини і кінцівок. Характерною ознакою ссавців є наявність куполоподібного м'яза – діафрагми.

Травлення у травній системі, яка характеризується більшою складністю порівняно з іншими хребетними: передротова порожнина, диференційовані зуби, шлунок у деяких багатокамерний, довгий і диференційований кишечник тощо. Зуби, їх будова і кількість у різних груп ссавців є важливою систематичною ознакою. До складу зубів входять дентин, емаль і цемент, і вони міцно сидять в лунках щелеп – альвеолах.

Ротова порожнина

Глотка

Стравохід

Шлунок

Тонка кишка

Товста кишка

Наявні губи, диференційовані зуби, рухомий язик, слинні залози з ферментами

Коротка

Видовжений

Має диференційовані залози, у більшості однокамерний.

3 протоками печінки і підшлункової.

На межі сліпа кишка з відростком

Закінчується прямою кишкою з анусом

Дихання здійснюється дихальною системою такої будови:

• парні легені альвеолярної будови (площа їх поверхні перевищує поверхню шкіри в 50-100 разів);

• дихальні шляхи ускладнюються: носова порожнина, носоглотка, гортань з голосовими зв'язками, трахея, бронхи, які розгалужуються в легенях до бронхіол і альвеол;

• є діафрагма, яка розмежовує дві частини порожнини тіла – грудну та черевну. Транспортування речовин – за участю замкненої, як і у всіх хребетних, кровоносною системою: чотирикамерне серце, 2 кола кровообігу (ліва дуга аорти від лівого шлуночка), кров не змішується (об'єм крові до 9,5%, киснева ємність до 24%, еритроцити без'ядерні).

Теплокровність (гомойотермність) обумовлена тим, що кров не змішується і сталість температури тіла забезпечується досконалими механізмами хімічної і фізичної терморегуляції на різних рівнях організації.

Виділення здійснюється видільною системою, яка складається з парних тазових нирок – сечоводів – сечового міхура – сечовидільного каналу (сечівника). Основний продукт азотистого обміну – сечовина. В екскреції беруть участь також потові залози шкіри, дихальна й травна системи.

Регуляція процесів здійснюється нервовою системою, яка відрізняється високою складністю. У головному мозку – п'ять відділів, серед яких особливо розвинені великі півкулі з корою, площа якої збільшується за рахунок звивин і борозн. Відношення ваги півкуль переднього мозку до ваги всіх інших відділів мозхку у ссавців становить приблизно 10 : 1. Дуже прогресує мозочок. Від головного мозку відходить 12 пар ЧМН.

Подразливість за участю органів чуттів, які досягли значного ускладнення. У летючих мишей, землерийок, мишовидних гризунів, ластоногих і китоподібних є звукова ехолокація.

Орган зору

Зір стереоскопічний; акомодація за рахунок зміни кривизни кришталика; кольорового зору немає. Є 2 повіки з віями (мигальна перетинка, притаманна земноводним, плазунам і птахам, редукована), слізний апарат

Орган слуху

Зовнішній відділ (вушні роковини, зовнішній слуховий прохід і барабанна перетинка), середній відділ (рухомо з'єднані молоточок, коваделко і стремінце) і внутрішній відділ (завитка зі спіральним органом)

Орган нюху

Великі нюхові порожнини, площа яких значно збільшується за рахунок носових раковин і носового лабіринту

Орган смаку

Смакові цибулини в ротовій порожнині

Орган дотику

Вібриси біля носа, очей і на тілі

Розмноження статеве з явищами роздільностатевості, статевого диморфізму, внутрішнім заплідненням. Статеві органи та статеві протоки парні, розвинені парувальні органи. Верхній відділ яйцеводів має назву фаллопієвої труби, за ними ідуть розширені відділи – матки, які відкриваються в непарну у більшості звірів піхву. Матка – м'язовий порожнистий орган статевої системи, у якому відбувається розвиток зародка.

Розвиток відбувається в матці, де формується плацента, яка забезпечує взаємозв'язок плоду з організмом матері (у яйцекладних – немає, у сумчастих – недорозвинута). Утворюються зародкові оболонки – амніон, сероза, алантоїс. Жовтковий мішок, на відміну від інших хребетних, швидко зникає. Живородіння. Вигодовування малят молоком. Турбота про потомство у ссавців виражена добре, однак виявляється по-різному.

 

Д/з пар. 26 - 27 

21.05.2020                         Урок №68

Тема. Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої  природи.

 1.Розподілити цифри правильних відповідей у відповідний стовпчик.

Рослини

Гриби

Бактерії

Тварини

 

 

 

 

1.Ростуть протягом усього життя;

2.Тип харчування автотрофний;

3.Витримують високі температури кипіння протягом кількох годин;

4.Розмножуються насінням;

5.   Волосяний покрив;

6.Тип живлення гетеротрофний;

7.Позбавлені хлорофілу;

8.Шкірні залози;

9.Поживні речовини всмоктують поверхнею тіла з навколишнього середовища;

10.До складу клітинної стінки входить хітин;

11.Запасною поживною речовиною є крохмаль;

12.Плодове тіло складається з шапки і ніжки;

13.Постійна температура тіла;

14.Трахеї – це система хітинових трубочок, що забезпечують дихання;

15.Здатність до синтезу вітамінів;

16.Форма тіла куляста, у вигляді коми;

17.Гемолімфа не бере участі у транспорті газів;

18.Здатні до фотосинтезу;

19. Органи виділення-мальпігієві судини;

20.Спосіб живлення автотрофний, гетеротрофний.

1.     Порівняти ознаки основних груп організмів. Назвати ознаки рослин, тварин, грибів, бактерій.

Ознаки для порівняння

Рослини

Гриби

Бактерії

Тварини

Особливості будови тіла

 

 

 

 

Живлення

 

 

 

 

Розмноження

 

 

 

 

Дихання

 

 

 

 

Ріст

 

 

 

 

Поширення

 

 

 

 

 

 Д/З підручник с. 207. завнити таблиці в зошиті

 

19.05.2020                  Урок№ 67

Тематичне оцінювання з теми "організм і середовище"

 

ВАРІАНТ  1

1. Сукупність організмів і умов середовища існування – це:  а) біогеоценоз;                                     б) угруповання живих організмів;    в) ареал;  г) біоценоз.

2. Назвати абіотичний чинник зовнішнього середовища, що діє на організм: а) сонячне світло; б) діяльність людини; г) інші живі організми.

3. Визначте назву взаємовідношень організмів, коли один вид оселяється біля іншого організму та живиться його послідом або залишками їжі:  а) мутуалізм;                                       

  б) коменсалізм;    в) паразитизм;  г) конкуренція.

4. Виберіть  одне правильне твердження.

A) Ареал – це територія, в межах якої поширені особини певного виду.                             

   Б) Середовище існування тварин – тільки вода.                                                                      

    B) На тваринний організм впливає тільки людина.                                                                             Г) Червона книга – це збірник правил користування природними багатствами.

5. Визначте та запишіть назву природоохоронної території, яка має наведені ознаки.

Територія, де під охороною перебувають природні комплекси в їх природному стані. На території заборонені всі види  господарської діяльності людини.

6. Установіть послідовність розміщення поданих організмів у ланцюзі живлення.

а) інфузорії;   б) мальок риби;    в) дрібний рачок - дафнія;   г) окунь;   д) одноклітинні водорості

7. Розподілити тварин  за територіями їх природного існування:

1.Коник; 2 Метелик - білан капустяний; 3 Джмелі; 4. Байбак – степовий сурок;  5. Їжак вухатий; 6. Косуля; 7 Лисиця; 8. Жайворонок;  9.Гадюка; 10 Вовк

Ліс

 Степ

 

 

 

8. Вказати тварини Червоної книги України: а) косуля; б) фазан; в) метелик  махаон;                     г) саламандра плямиста; д) хохуля; е) байбак; ж) заєць.

9. З запропонованих відзнак вибрати пристосування до життя у воді: а) обтічна форма тіла; б) наявність хутра; в) органи дихання – легені; г) довгі кінцівки; д) кінцівки – плавці; е) добре розвинутий прошарок жиру під шкірою; ж) орган дихання – зябра.

10.  Встановити співвідношення між формами взаємозв’язків організмів та  прикладами:

а) Хижацтво;  б) Мутуалізм; в) Конкуренція; г) Паразитизм

 1 -  блохи в хутрі собаки; 2 – полювання кота на мишу; 3 – наявність одноклітинних у шлунку жуйних тварин; 4 – іноді дорослі окуні поїдають своїх мальків.

 

 

 

 

14.05.2020                      Урок №66

Тема:  Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика

 

Якось на заході сонця прогулювався пляжем біля океану один старий чоловік. Шторм щойно вщух, і чоловік насолоджувався свіжим морським бризом. Ішов він, замислений, берегом, аж раптом помітив дитину. Хлопчик щось підбирав з піску та кидав у воду. Старому стало цікаво, що ж хлопчина робить. Тому він підійшов ближче й побачив, як той підняв з піску морську зірку й кинув її у море. Лише тоді старий звернув увагу на те, що весь пляж був завалений сотнями, а може й тисячами морських зірок. «Що ти робиш? – вигукнув чоловік. – Ти ж мала дитина, а тут розкидано тисячі морських зірок. Чи ти дійсно гадаєш, що можеш щось змінити?». Хлопець глянув на нього, підняв чергову морську зірку, жбурнув її в океан і сказав: «Для цієї морської зірки я щойно змінив усе!».

?

­   А як би ви вчинили в такій ситуації?

­   Як людина повинна ставитися до інших видів тварин?

Вплив людини та її діяльності на організми  

          Органічні залишки й інші докази свідчать про те, що на Землі за минулі 500 млн років відбулося п’ять або шість катастрофічних вимирань переважно численних видів тварин. Можливо, ми ніколи не дізнаємося справжню причину цих масових вимирань. Одне нам відомо: що вони не були спричинені людиною.

         Паралельно з розвитком людської цивілізації, науково-технічного прогресу, без сумніву, відбувається і скорочення чисельності багатьох видів тварин сьогодні. Вплив людини на тварин здійснюється двома шляхами: прямим – безпосереднім переслідуванням і винищенням або розселенням, і непрямим – зміною умов життя.        

         У всіх світових релігіях ви знайдете заклик до співчуття до тварин, осуд тих, хто проявляє по відношенню до них безглузду жорстокість. Серед тих, у кого боліла душа від думки про те, яких страждань інколи завдає людина живим істотам, що мешкають поряд з нею, ви знайдете філософів, письменників, учених.

         У 1984 р. професор А. Вебстер розробив концепцію так званих «П’яти свобод (прав)» одомашнених тварин, які ввійшли до Всесвітньої декларації добробуту тварин. З 1979 р. у низці країн концепція «П’яти свобод» повністю або частково використовується в національному законодавстві щодо захисту тварин. Наприклад, Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» задіює ідеї цієї концепції.

         Прочитайте концепцію «П’яти свобод» одомашнених тварин, запишіть її положення в зошит.

 

Концепція «П’яти свобод» використовувана в багатьох країнах система оцінки благополуччя одомашнених тварин. Вона передбачає такі свободи:

1.     Свобода від голоду і спраги шляхом надання доступу до води та їжі, які підтримують гарне здоров’я й активність.

2.     Свобода від дискомфорту шляхом надання відповідного середовища для проживання, включаючи житло і місце для сну та відпочинку.

3.     Свобода від болю, травм або хвороби шляхом проведення превентивних заходів або ранньої діагностики та лікування.

4.     Свобода природної поведінки шляхом надання достатнього місця, відповідних сприятливих умов і пристосувань, а також компанії щодо подібних до себе.

5.     Свобода від страху і стресу шляхом забезпечення відповідних умов і відносин, які виключають моральні страждання.

 

      Оцініть умови утримання ваших (або ваших знайомих) домашніх вихованців. Чи відповідають вони «П’яти свободам» тварин?

        ?

­Які почуття повинна проявляти людина по відношенню до тварин (природи)?

­Що означають ці почуття?

      (Екологічна етика

            Екологічна етика – це насамперед стримуючі моральні принципи. Вони пробуджують совість людини, викликають співчуття, нагадують про те, чого робити не варто. Моральні принципи дитини чи дорослих не дозволяють страждати птахові, звірові, комахі. Отже, екологічна етика – оо це вчення про моральні відносини людини з природою, рівноправність і рівноцінність живого, обмеження прав і потреб людини.

            Ми звикли до того, що поряд з нами живуть коти, собаки, кури, качки тощо. Ставлення людини до тварини ніколи не зводилося лише до того, щоб одержати від них користь.

            Гуманне, етичне відношення до тварин і рослин ґрунтується на переконаннях, що тварини і рослини заслуговують на те, щоб ураховувалися їх основні права та інтереси незалежно від користі, яку вони приносять людям.

            А як ви ставитеся до тварин? Це ми дізнаємося за допомогою гри «Тварини сказали б про мене».

ПЕТА – «Люди за етичне ставлення до тварин»

            Їх бояться всі, хто носить дороге хутро. Погодьтеся, стати жертвою банки з фарбою за те, що носиш шубу з горностая, не надто приємно. Проте активісти ПЕТА відомі не лише своїми радикальними настроями.

            Вони вважають, що їхня головна місія захистити всіх тварин на Землі. ПЕТА розшифровується як «люди за етичне ставлення до тварин». Організацію створили у 1980 р. У її складі близько 2 млн осіб. Вони виступають проти жорсткого ставлення до тварин, проти порушення прав братів наших менших та проти дослідів над тваринами. За час свого існування організація змогла заручитися підтримкою багатьох знаменитостей, серед яких і екс-дружина Пола Маккартні Хізер Міллс.

            «Коли тварин убивають задля того, аби використати їхню шкіру для одягу, це не гуманно, це варварство і це необхідно негайно припинити», вважає активістка ПЕТА Хізер Міллс.

      Серед успіхів ПЕТА заборона боїв биків у Барселоні. Упродовж кількох років вони влаштовували так звані «Голі пробіги», участь у яких міг взяти кожний охочий.

      «Це не бої биків, а вбивство беззахисних тварин! Їх повільно вбивають на арені, на очах у тисяч людей. І це називають спортом», каже активіст ПЕТА Юрген Фаульман.

      ПЕТА звинувачують за надмірно контроверсійні акції. Вони неодноразово зривали покази мод та обливали фарбою дорогоцінні шуби. Проте захисники прав тварин свято вірять: для захисту братів наших менших годяться всі засоби, навіть радикальні.

Розповідь учителя:

            Купуючи хутряні вироби, ми часто не замислюємося над тим, яких мук зазнають тварини, проливаючи свою кров заради моди, перш ніж з їхнього хутра пошиють одяг.

      Для отримання однієї шуби вбивають:

•     18 бобрів

•     18 лисиць

•     55 норок

•     27 єнотів

•     25 видр

•     100–250 білок

•     4 вовки

•     8 тюленів

•     60 куниць

•     14 рисей

•     170 шиншил

•     7 пум

•     11 борсуків

•     50 тхорів

•     18 собак

•     25 домашніх кішок

      Основні екоетичні принципи відносин «людина-природа»:

1. Не зашкодь.

2. Не втручайся.

3. Принцип порядності.

4. Принцип дотримання прав природи.

5. Принцип справедливого відшкодування.

      Іноді з вами можуть статися прикрі випадки, коли дикі тварини завдадуть вам неприємностей. Ворони й сороки можуть украсти їжу, вовк загризе вашого собаку, оса вжалить. Не потрібно відповідати злом на подібні дії тварин, тому що вони роблять це інстинктивно, несвідомо, ненавмисно, й до того ж, мають право на відсутність відповідальності перед людиною.

ПИСЬМОВО      У житті кожної людини трапляються випадки, коли потрібно вбити комара, знищити аскариду, воші. Убиваючи, людина порушує право тварин на життя. Чи правильно поводиться людина з огляду на екологічну етику?

  домашнього завдання

­   опрацювати § 52, 53, матеріал конспекту уроку; повторити 50-51

 

 

12.05.2020                Урок №65

Тема. Екскурсія. Різноманітність рослин свого краю

 

ВИКОНАТИ    Тестовий контроль знань із взаємоперевіркою

1.      Біологія – це наука про ..

А) рослин, Б) тварин, В) грибів, Г) живих організмів

 

2.      Закінчи ланцюжок : живлення, дихання, розмноження…..

3.      З перелічених об’єктів вибери живі організми

А) лід, Б) орел, В) вода, Г) верба, Д) підосичник

 

4.      Дати визначення терміну ботаніка

5.      Вибрати науки, які входять до розділу «Структура»:

А) Мікологія, Б) Анатомія, В) Генетика, Г) Зоологія, Д) Цитологія

 

6.      Вибрати науки, які входять до розділу «Різноманітність»:

А) Медицина, Б) Ботаніка, В) Біохімія, Г) Вірусологія, Д) Анатомія

 

7.      Збудником СНІДу є:

А) гриби, Б) бактерії, В) віруси, Г) рослини

 

8.      Основним джерелом енергії для рослин є:

А) світло, Б) поживні речовини, В) вода

 

9.      Установіть відповідність між науками та їх визначеннями:

 

1)      Ботаніка

2)      Зоологія

3)      Екологія

4)      Генетика

5)      Медицина

 

А) вивчає взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем

Б) вивчає спадковість та мінливість організмів

В) вивчає тваринний світ

Г) вивчає рослинний світ

Д) вивчає захворювання людей

 

10 . Основною властивістю живих є:

А) ріст, Б) живлення, В) розмноження, Г) дихання, Д) обмін речовин

 

 

Занести в таблицю п’ять рослин і тварин своєї місцевості і дати їм характеристику

 

Назва рослини, тварини

Місце проживання

характеристика

07.05.2020                 Урок№64

Тема. Взаємозвязки між компонентами екосистеми.

переглянути відео, законспектувати основне.Підготувати повідомлення за тамою "вплив людини на живі організми" 

05.05.2020                     Урок 62

переглянути матеріал до уроку                                                         https://www.youtube.com/watch?v=SFbDovU1or4             

Download
Ланцюги живлення.pdf
Adobe Acrobat Document 1.2 MB

28.04.2020                      Урок №61

Тема. Контрольна робота №2

Download
Завдання Контр. роюоби №2.pdf
Adobe Acrobat Document 227.1 KB

30.04.2020                     Урок№62

Тема уроку: Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.  

·    Середовище існування – це та частина природи, яка оточує живі організми і взаємодіє з ними.

Складання схеми середовище існування. (

 ·    Екологічні чинники (повідомлення учнів про чинники середовища та заповнення таблиці) - це умови середовища існування, що прямо чи опосередковано впливають на організм протягом його розвитку.

Розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні екологічні чинники.

Абіотичними називаються чинники неживої природи з їх хімічними і фізичними властивостями. Це температура, світло, вологість повітря, вітер, атмосферний тиск, іонізуюче випромінювання, рельєф місцевості, сольовий склад води, склад ґрунту тощо.

Без води, повітря й гірських порід неможливе існування живого. Так, вода є речовиною, що забезпечує перебіг таких процесів життєдіяльності, як перенесення поживних речовин у живих організмах. Цю функцію вона виконує завдяки властивостям текучості й здатності розчиняти інші речовини.

Повітря містить кисень, необхідний для дихання, і вуглекислий газ, потрібний рослинам для утворення органічних речовин.

Біотичні - це чинники живої природи, обумовлені взаємодією організмів між собою. Кожен організм відчуває на собі вплив інших живих істот, сам впливає на них, вступає у взаємозв’язки з представниками свого та інших видів.

Антропогенні чинники виникають унаслідок діяльності людини. Вони можуть спричиняти зміни середовища життя організмів або прямо впливають на них.

Екологічні чинники впливають на організми як подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни у будові і процесах життєдіяльності організму.

Усі екологічні чинники, що забезпечують життя на Землі, тісно пов’язані між собою. Рослини не можуть існувати без сонячного тепла і світла, води, повітря, мінеральних речовин у ґрунті.

Пристосувальні властивості організмів залежать від інтенсивності впливу на них екологічних чинників. Один і той самий чинник середовища неоднаково впливає на різні організми, що співіснують разом. Наприклад, сильний вітер може завдати шкоди високим деревам, особливо тим, що ростуть на відкритому місці, і не впливає на трав’янисту рослинність.

Тип чинників

Характеристика чинників

Абіотичні

Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі)

Біотичні

Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові

Антропогенні

Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)

·    Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.

·    Екологічна структура популяції — це її стан на певний момент (кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).

Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.

·    Екосистема — це сукупність угруповань живих організмів та середовища їх існування, які пов’язані між собою численними зв’язками й утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі, так і неживі компоненти.

Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

·    Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.

 

Д/з опрацювати параграф 50 запитання 4-6 письмово

 

 

Урок №51.

Опрацювати § 43 дати відповіді на питання 1-4.

Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.
Наука про поведінку тварин називається етологією.Вона займається такими проблеми, як, наприклад, скільки часу й як тварини сплять, як вони будують нори чи гнізда, яким чином спілкуються між собою, здобувають їжу, і т. п. 
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.
Тварини переміщаються у різні способи - вони можуть бігати, плазувати, стрибати, плавати чи літати. 
Діяльність спрямовується пізнавальною потребою та потребою в спілкуванні. У тварин не існує суспільства. 
У тваринному світі ми також на кожному кроці зустрічаємо будівельників, діяльність яких викликає захоплення. Давши відповідь на ті чи інші запитання, ми краще дізнаємося про тварин і краще будемо їх розуміти.
Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.
І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.
2. Методи вивчення поведінки тварин.
Для вивчення поведінки тварин використовують різні методи. Насамперед, широко застосовують 
метод спостереження за поведінкою тварин у природних умовах. При цьому досить докладно відмічають усі форми поведінки і ведуть хронометраж, як довго тварини рухаються, стоять, лежать, приймають корм тощо. 
Існують ще різні експериментальні методи. Наприклад, ізольовано вирощують малят, це дає можливість з'ясувати, що в поведінці передається спадково, а що набувається протягом життя. 
Метод обхідного шляху полягає в тому, що тварині для досягнення мети дають можливість обійти одну або кілька перешкод. 
Метод лабіринтів дає змогу вивчати кмітливість тварин у пошуках виходу з лабіринту. 
Метод вживлення електродів у різні структури мозку дає можливість вивчати, які відділи мозку відповідають за ту чи іншу поведінку.
Радіотелеметрію використовують для вивчення діяльності серця, дихання, скорочення м'язів під час руху тварин. 
Поширений також метод рухливих травних умовних рефлексів.

Урок №52

Опрацювати параграф 44, зап. 1-5 усно 

Урок №53

Опрацювати параграф 45, зап. 3, 4 письмово відповіді переслати на Вайбер  

урок №54

опрацювати параграй 45, вкласти таблицю Форми поведінки тварин та їх характеритика (переслати)

Урок № 55

Опрацювати параграф 47,48 запитання 3,4 письмово після параграфа 47

 Групова поведінка тварин. Переваги групового способа життя.

ЗАПИС у ЗОШИТ

Переваги групового способа життя над индивідуальним:

- тваринам, що утворюють групи, легше забезпечити себе кормом, витративши при цьому менше сил і енергії;

- груповий спосіб життя допомагає тваринам решить проблему риска, груповий спосіб життя забезпечує ефективність розмноження и виживання потомства.

- у групп тварин ефективніші (насадки так званого навчання тобто вироблення необхідних умовних рефлексів молодими тваринами за допомогою старших особин).

2. Типи тваринних угруповань, їхня характеристика. (Пояснення вчителя, складання схеми).

Родина - группа особин, у якій разом мешает батьки и діти, причому перші піклуються про останніх (терміти, мурашки, медоносна бджола, джмелі, деякі оси).

Колонії - скупчення особин, які оселяються разом (берегова ластівка, дикий кріль, бабаки, риючі оси).

Зграї - тимчасы рухомі угруповання, средства для спільних міграцій. пошуків їжі тощо (сарана, горобці, вовки).

Табуни - це більш-менш постійні угруповання тварин (китоподібні, мавпи, копитні).

3. Ієрархія (домінування) - система поведенческих звеньев в угрупованні. (Пояснення учителя, Поясція відеофільму).

4. Порядок домінній у лінійній ієрархії (від альфи (до омеги). (Пояснения учителя, записи учнів).

5. Біологічне значення ієрархії в житті угруповання. (Бесіда на основі життєвого досвіду учнів).

 

за відеоматеріалами опишіть соціальну поведенку тварин (поведенческая сім'ї медоносных бджіл, рольова ієрархія бобрів, поведінка риб у косяку).

Урок № 56                    09.04.2020

Урок 54. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 «ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ПОВЕДІНКИ (АБО ТИПІВ УГРУПОВАНЬ) ТВАРИН (ЗА ВІДЕОМАТЕРІАЛАМИ АБО ОПИСОМ)»

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

переглянути відео зробити в зошиті практичну роботу до вимог які вам там описано 

Д/з повторити параграф  47, 48

13.04.2021                       Урок №57

 Тема. Комунікація тварин.

 Вивчення нового матеріалу.

Пригадайте, яких тварин відносять до людиноподібних мавп. Яку поведінку називають територіальною?

Зрозуміти моего тварин люди составили споконвіку й дечого в цьому досягли. Наприклад, добре навчилися визначати повадки тварин, яких утримують. Так, господарі собак можуть визначити наміри собаки за положением своего хвоста и «виразом» морди. Вишкірені зуби, зморщений ніс и спрямовані вуха дають зрозуміти, що тварина не просто погрожує, але й досить упевнена у власній правоті (мал. 289).

Люди навчилися використовати «мову» тварин з практичною метою. Наприклад, коли птахам загрожує небезпека, вони видають особливі крики - сигнали тривоги. Інші птахи, почувши такий сигнал, у паніці розлітаються. Записи тривожних криков птахів різних видів використовую для відлякування инших птахів від садів, полів, аеродромів - звідусіль, де вони можуть нашкодити. Такі сигнали діють, но не довго, бо птахи досить швидко звикають, чтобы за сигналом тривоги ніякої біди не трапляться і можна не панікувати.

ЩО ТАКЕ КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН? Коли тварина здійснює якусь дію, змінює поведінку іншої особини, можна говорить про те, що відбулася передача інформації - комунікація. Будь-який тип поведения однотипных особей, чтобы спричинять или здоровый спричинить зміни в поведенческих контактах, - це стимул.

Стимули, так само як і комунікація, що на них базується, можуть мати різну природу. Так, комунікація можлива як побочный продукт на основе форм життдіяльності (наприклад, за характером руху тварини в поєднанні зїї загальним виглядом инша тварина може отримати інформацію свою здоров'я цього представідідіва твари).

Передача інформації також можлива за допомогою специфічних систем зв'язку. Таких основних систем у тварин (як и в людини) є п'ять: зір, слух, нюх, дотик и смак. Сигналы тварин зазвивают и спрямывают на всех пяти органах чуття.

Найчастіше тварини спілкуються одна за одною за допомогою звук: гавкоту, вереску или співу. Навіть риби, які, здавалося б, абсолютно «безсловесні», не виняток. Дуже багата звукова комунікація водных ссавців - дельфінів. Вони не могут быть использованы и свистят, а такожобмінюються ультразвуковими сигналами, яких ми не чуємо.

Звукові сигнали особливо важливі на далеких відстанях. Інші виды сигналів зазвичай використовую під час безпереднього контакта. Часто важливу роль у спілкуванні відіграють позиции й рухи тіла - зорові сигнали. Утворюючи пари, контактуючи в угрупованнях, твари використовую характерні для кожного вида «ритуали», наприклад шлюбні танці. За допомогою таких рухий твари повідомляю про той чи той свій намір. У багатьох випадках рухи або позициями доповнюються звуковими сигналами.

Вишкірена паща, здиблена шерсть, випущені пазурі в багатьох видів хижих ссавців - це сигнали агресії. Часто тварини, щоб налякати ворога, ніби «роздуваються», намагаються здаватися більшими, ніж вони є. Так, сова вухата характерним чином розкриває крила й змикає їх над головою. Кобра перед нападением роздуває так званий капюшон.

Іншим важливим элементом комунікації тварин є хімічні сигнали. За їхньою допомогою багато ссавців позначають межі своєї території. Ми вже згадували про це, коли вивчали територіальну поведінку тварин. Собаки, наприклад, використовую краплі сечі: свою мітку вони залишають здебільшого там, де вже «відзначилися» инші мешканці того самого двору. Знаючи це, собака уважно обнюхує землю, кущі, стовбури дерев, щоб дізнатися, хто побував тут за його відсутності.

 ЧИ СКЛАДНА «МОВА ТВАРИН»? Набір повідомлень, якими обмінюється більшість тварин, зазвичай досить обмежений. Найчастіше це застереження или команди: «увага», «обережно», «рятуйся», «забирайся геть», «іди-но сюди», «летімо разом», «ділянку зайнято» и инше.

Одні сигнали дають змогу батькам и дитинчатам упізнавати один один; інші - впізнавати родича; щебень повествует о неприязнь та агресивность или навпаки, о миролюбний настрій. Сигнали, що сповіщають про намір гратися или залицятися.

Під час ретельного исследования наблюдений деяних видов тварин будет установлено, для того чтобы вони исследовать исследовать склады набори повідомлень.

Так, порівняно недавно вчені з'ясували, що в «мові» східноафриканських верве-ток є набір звук, які позначають деякі конкретные речи: «леопард», «змія», «хижий птах», «павіан», «людина» , «Людина без рушниці». Тварини користуються різними сигналами залежно від того, про яку загрозу попереджають. Є в них и специальный сигнал «дощ». Його записали на плівку, и когда это было увімкнули в хорошу погоду, мавпи кинулися ховатися хто куди.

 Одними из найвидатніших досягнень в вивченні комунікації у тварин є відкриття символічної «мови танців» медоносної бджоли Карлом фон Фрішем та його послідовниками. Коли бджола знаходить новый джерело корму, выбирать нектар, убирать клик в мисце и повернуться к свій вулик.

Бджола віддає принес нектар бджолам-приймальницям, а сама виконує на стільнику характерні рухи, які назвали «вербувальный танець», бо вони спонукають инших бджіл до пошуків їжі. Якщо кормить знайдено в последнее время 100 м від вулика, то бджола швидко пробігає навколо якоїсь комірки стільника, и потім повертаться и робить таке саме коло в зворотном направлении. Перебігаючи по стільнику от одних бджіл до інших, вона повторює ці рухи протягом декількох секунд. Такий танець називається коловим.

Коли джерело їжі розташоване на відстані понад 100 м від вулика, бджола виконує виляючий танець. Вона спочатку робить півколо, потім пробігає по прямій лінії, виляючи черевцем с боку в бік, и далі робить друге півколо по зворотному напрямку. При этом відстань закодово для просмотра тривалості прямого пробігу в танці, який супроводжується певним дзижчанням. Напрямок польоту щодо Сонця, за К. фон Фрішем, повідомляться за допомого кута між лінією прямого пробігу и напрямком сили тяжіння.

Досі ведуться наукові дискусії с питання, як саме бджола передає інформацію під час танцю. Що важливіше: власне танець, запах нектару, звук, який супроводжу танець? Наприкінці XX століття людині вдалося за допомогою бджоли-робота «поговорити» с бджолами и спрямувати их до годівниць. І все одно -запитань лишається ще багато.

 Здебільшого «мова тварин», включающего набор набір стандартных сигналов. Разработать те, которые можно использовать на полюбах или краще, разрешить завтра, растения не могут быть, хотят этого відомості, можливо, і були б потрібні сусідові. Тільки мова людини дає можливість передавать необмеженное різноманіття інформації про сьогодення, минуле і майбутнє. Тому вислів «мова тварин» зазвичай вживають у лапок.

ЧИ ЗДАТНІ ТВАРИНИ ЗАСВОЇТИ ЛЮДСЬКУ МОВУ? Люди намагаються зрозуміти мову тварин. Але чи можуть твари розуміти людину и що саме вони розуміють? На этом запоминании багато хто из нас можно увидеть позитивно, але відповідь значною мірою залежить від того, про яку тварину йдеться. Найчастіше мають на увазі собак, кішок, папуг, мавп, інколи -дельфінів.

Відомо, деякі птахи: папуги, канарки, круки - можно использовать другие люди, вивчити кілька слів и повторять их, доречно чи ні. Одним з найкращих балакунів є африканский сірий папуга жако. В том, что можно запомнить и вимовляти понад сотню слів и фраз. Для розыгрыша, насквозь птахи-имитатори свідомо найти моих людей, були проведены исследования с папугою жако на им'я Апекс.

 На початку Алекс вивчив кілька десятков слів, що положють не тільки назви предметів, а й деякі загальні поняття - «колір», «форма», «однаковий» тощо. Він запамъятав назви понад ЗО предметів, причому міг обозначати їхній колірі матеріал, з якого вони були зроблені. Його одразу навчили й декількох фраз для звернення до експериментатора («Я хочу ...» та інші).

Виявилося, що Алекс не просто називает предмети, не механічно повторює вивчені слова и фрази, а й розуміє, що говорить. Коли йому показували пару нових предметів, назви яких він не знав, він майже безпомилково вказував, чим ці предмети схожі (наприклад, за формою), а чим відрізняються (наприклад, за кольором). Якщо предмети були абсолютно однакові, то на запитання: «Чим відрізняється?» Відповідав: «Нічим».

Коли Алекса навчили назвр цифр, виявилося, що він може вказувати число предметів у невеликій (до п'яти предметів) групі, навіть якщо він бачив їх уперше.

Тривалий час робилися спроби навчити людської мови людиноподібних мавп. Але дослідники зіткнулися за неподоленною проблемою - голосовий апарат цих мавп не пристосований до людської мови.

У другій половині XX століття вчені исследовать оригінально вирішили эту проблему, почавши вчити мавп мови глухонімих - мови жестів.

Першою и найбільш відомою мавпою, яку навчили «людської» мови жестів, була шимпанзе Уошо. Коли американские вчені Алан и Беатрис Гарднери почали з нею займатися, їй було всего 10 місяців. У віці чотирьох років вона знала вже понад 130 слів. Уошо використовала «слова» не тільки для определения предметів и дій, які відбуваються наїї очах, але й для розповіді про власні спогади й думки.

Були й інші мавпи, які «розмовляли» не гірше за Уошо. Запас слів у них був-різний, але чемпіоном є самка горили Коко - вона вивчила 400 слів-жестів. Характерним для всех детей, которые были засвоювали 10-15 знаков, чтобы одразу починали их комбининувати - будувати из них речення. Звичайно, это були зовсім простые ланцюжки из 2-4 слотов: «Дай пити!», «Відкрий - ключ - солодкий» (дістати фрукти из холодильника) или «Будь ласка - Уошо - фрукт - солодкий». Іноді одне слово повторювалося кілька разів («Тріксі - лоскотати - Уошо - швидше -швидше»).

На жаль, усі ці исследования свідчать виключно про потенційні можливості тварин у засвонні мови людини и майже не дають інформації про комунікацію тварин у природних умовах.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ 1. Что такое комунікація між тваринами? У яких формах вона можлива? 2. Що таке стимул? Яка його роль у комунікації між тваринами одного вида? 3. Про що свідчать «танці» бджіл? 4. Чи можуть тварини розуміти мову людини? Які дослідження були проведено, щоб з'ясувати поведінку тварин.

 

Д / з опрацювати даний матеріал, переглянути презентацію. підготувати проект - презентацію  "Як вчаться пташенята"

Download
комунікація тварин (1).pdf
Adobe Acrobat Document 3.8 MB

13.04.2021                       Урок №58

  Тема уроку:  Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність. 

Використання тваринами знарядь праці

У давнину існувала думка, що людина отідрізняться від тварин тим, що може використовати знаряддя праці. Та минув час, і виявилося, що використанция знарядь праці не є винятковою означаю людини. Досить багато тварин також цілком успішно ими користуються.

Як виявилося, для использования знарядь праці навіть наявність великого мозку не є обов'язковою умовою. Невеликі поодинокі оси с родителями Сфекс и Амофіла використовую камінці, будуючи нірки для своїх нащадків у сипучому піску. Для того, чтобы сделать это число більш щільним, вони й утрамбовую камінцями.

Досить популярні знаряддя праці й у птахів. Папуги часто устанавливают шматочки пластмассы чи металу для того, чтобы установить защелку дверцы своей крышки.

Цікаво поводиться с знаряддями праці дятловий в'юрок з Галапагоських островов. Для здобування личинок комах з-під кори він використовує гостевые гілочки или колючки кактусів.

Середина ссавців головним претендентом на друге місце після людини з використання знарядь праці є шимпанзе. І Шимпанзе виготовляють и використовую досить багато знарядь. Це, наприклад, камени, за допомогою яких вони лущать горіхи; палички с обідраною корою для ловли мурах и термітів; палиці для різних життвих ситуацій (приміром, щоб дістати плід з тонкої гілки).

Середина тих небагатьох тварин, які постійно використовую знаряддя для задоволення якихось життєвих потреб, є морська видра. Харчуються с марихуаной молюсками и морскими ижаками, и с этими морскими оболочками в закрытых оболочках, с ними не вписываются одними лише зубами и кігтями.

Як тварини користуються знаряддями - для того щоб здолати стулки молюска или колючки їжака, калан використовує камінь. Він пірна и діста с дна плоский камінь розміром з кулак. Потім калан повертається на спину, кладе камінь собі на груди і, міцно затиснувши черепашку в лапках, сильно б'єїї по импровізованому ковадлу. Вподобаний камінь калан носить із собою під пахвою.

Відомі випадки використанции тваринами різних предметів в лікувальных цілях. Мисливцям доводилося бачити, як поранений ведмідь робив з листя рослини, званогї «овечий хвіст», тампон, яким закрив рану, що кровоточила. У літературі описані випадки, коли шимпанзе для припинення кровотечения прикладала к рани листя, чтобы установить дубильні речовини.

Дивовижною особливістю використовати різноманітні знаряддя володіють слони. За допомогою своїх гнучких хоботів вони чухають собі спину палицями, гілками відганяють мухі, навіть, малюють картины за допомогою пензлів.

 Домашнє завдання.

Опрацювати §49  виконати тести -https://naurok.com.ua/test/vikoristannya-tvarinami-znaryad-praci-230960.html  

 

                                                            

21.04.2020                       Урок №59

виконати тести

Download
тести.pdf
Adobe Acrobat Document 971.2 KB

20.04.2021                Урок №60

Тема. Еволюція поведінки тварин

Переглянути презентацію зробити відповідні записи, підготуватися до контрольної роботи пар. 40-51

Download
презентація до уроку №60
175035 (1).pdf
Adobe Acrobat Document 587.0 KB